top
logo

Лічильник

лічильник на сайт

До 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського (1866–1934)

Грушевський Михайло Сергійович – український історик, соціолог, письменник, літературознавець, громадський та політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917–1918). Член Історичного товариства імені Нестора-Літописця, дійсний член Чеської Академії наук (1914), почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв (1917), член-кореспондент Всеукраїнської академії наук (1923) та Академії наук СРСР (1929), багаторічний голова Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (1897–1913), завідувач кафедри історії Львівського університету (1894–1914), автор понад 2 тис. наукових праць.

М. Грушевський закінчив історико-філологічний факультет Університету святого Володимира, у 1891–1894 рр. – професорський стипендіат на здобуття звання магістра історії при університеті. У 1894 р. отримав посаду професора першої на українських землях кафедри історії України у Львівському університеті.

Десятилітня доба М. Грушевського у Львові (1894–1914) – це курси лекцій в університеті, це створення власної історичної наукової школи, це напружена праця в Науковому товаристві імені Шевченка, це видавнича діяльність: лише “Записок Наукового товариства ім. Шевченка” за його редакцією вийшло понад 100 томів, крім того – сотні наукових та науково-популярних видань українською мовою. М. Грушевський ініціював роботу зі збирання джерел з історії України, які друкувалися в серійних виданнях Археографічної комісії НТШ: “Жерела до історії України-Руси”, “Пам’ятки української мови та літератури”.

Вершиною наукової діяльності М. Грушевського було написання фундаментальної “Історії України-Руси”, перший том якої побачив світ у 1898 році. Останній, десятий том (присвячений подіям 1657–1659 рр.) було надруковано уже після смерті Грушевського – у 1936 році. Паралельно з роботою над фундаментальною багатотомною історією він уклав стислі однотомні нариси історії України: “Очерки истории украинского народа”, (1904); “Ілюстрована історія України”(1913); “Спірні питання староруської етнографії” (1904); “Про старі часи на Україні: Коротка історія (для першого початку)” (1907); “Про батька козацького Богдана Хмельницького” (1918) та ін. За редакцією вченого у період 1924–1930 рр. було випущено 80 книг, серед них – періодичні та серійні видання: “Україна”, “Науковий збірник”, “Студії з історії України”, “За сто літ”, збірники комісій порайонного дослідження історії України. Багато творчих і наукових робіт М. Грушевського так і лишилась не закінченими, і тільки в незалежній Україні стало можливим об’єктивне висвітлення постаті М. Грушевського, належне поцінування його внеску в українську науку і державність, видання його творів і вшанування його пам’яті.

На ювілейній книжковій виставці, присвяченій 150-річчю від дня народження визначного українського вченого, представлені першодруки та перевидання найважливіших наукових праць М. Грушевського, основний акцент зроблено на прижиттєвих публікаціях.

К. П.


 

Електронні б-ки

virtual.jpg

Прес-кліпінг

press-clipping.jpg

bottom
top
современная архитектура англии презервативи композити дк 016-2010 семантика це ферменти бизнес требования к сайтумідь царская водка силіконові форми

bottom