top
logo

Лічильник

лічильник на сайт

Голосування

Що б ви хотіли бачити на сайті ?

Спадщина: історія розвитку

Директор Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка взяв участь у семінарі “Спадщина: історія розвитку”, що відбувся 5 квітня 2017 року у Львівському історичному музеї за ініціативи Французького Інституту в Польщі, асоціації “Визначні місця та місцевості Франції”, а також за підтримки Французького Альянсу у Львові.
Семінар об’єднав у творчій дискусії фахівців із Франції, Польщі та України. З українського боку учасниками дебатів були представники Львівського історичного музею, Львівського музею історії релігій, Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка, профільної кафедри НУ “Львівська політехніка”, що забезпечує підготовку фахівців з реставрації творів мистецтва з каменю, були запрошені представники державної адміністрації та органів місцевого самоврядування. Така зустріч відбулася вперше, тож учасники насамперед мали окреслити стратегію подальшої співпраці. Такий діалог сприятиме розвитку спільних проектів у сфері відновлення, збереження та популяризації культурної спадщини. Робота семінару була поділена на тематичні блоки: “Від спадщини до міських пейзажів”, “Ревіталізація”, “Культурна спадщина як можливість розвитку”.
Перший тематичний блок був регламентований темою “Від спадщини до міських пейзажів: перехресні погляди”. Модераторами заходу були директор Французького Альянсу у Львові Бернар Уліят та аташе з питань співробітництва Посольства Франції у Польщі Себастьян Дюррмаєр.
Із вступним словом виступили Бернар Уліят і директор Львівського історичного музею Роман Чмелик.
У своєму виступі заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко наголосив на важливості координації співдії різних громадських ініціатив, що виникають на місцях, зосередив увагу на ролі міст у створенні креативних проектів зі збереження та популяризації національної спадщини. “Всі ключові процеси зароджуються в містах”, – підкреслив А. Москаленко.
Директор Французького Інституту в Польщі Станіслас Пьєрре зосередив увагу на перспективах та можливостях співпраці між містами та асоціаціями Франції, Польщі та України у питаннях створення проектів збереження історичного середовища та формування новітньої інвестиційно привабливої інфраструктури міст. За офіційними статистичними даними з бл. 80 млн осіб, що прибувають упродовж року до Франції, 12 млн приїжджають тільки для того, щоб відвідати цікаві та важливі місця – як з т. з. історії, так і їх атракційності. Цей досвід створює широке підґрунтя для розвитку проектів, спрямованих на пам’ятки культури.
У презентаційній частині семінару було обговорено порівняльні інструменти регламентованого містобудівництва – три окремі доповіді склали сегменти єдиного контексту діяльності відповідно у Франції, Польщі та Україні.
Представниця асоціації “Визначні місця та місцевості Франції” мер міста Больє-Ле-Льош Софі Метадьє проаналізувала історію формування законодавчої бази Франції, на основі якої сьогодні стають можливими реальні дії місцевого самоврядування. Адже, незважаючи на суперечливі наслідки перших років революції 1789 р., Франція стала чи не першою країною світу, що створила законодавче підґрунтя для збереження пам’яток національної культури – як монументальних, так і музейно-бібліотечних. Від окреслення захищених природніх місць (1913 р.), визначення охоронних периметрів історичних пам’яток (1943 р.), охоронних секторів (1962 р.) у міському просторі до законів про критерії визначення культурної спадщини (2010 р.) та ухваленого у липні 2016 р. закону про свободу будівництва, архітектуру і спадщину. Доповідачка дала оцінку низці правових актів, а також розповіла про юридичні складнощі та колізії, що виникають у взаєминах між державною владою та органами місцевого самоврядування у реалізації національної політики.
У доповіді представниці польського “Форуму ревіталізації” Моніки Цисек було відтворено етапи підготовки міста Лодзі до участі у загальноєвропейському проекті “Expo-2022” та здійснення ревіталізації історичної частини міста. Поняття “ревіталізації”, як процесу виходу з кризового становища для м. Лодзі набуло реального значення із ухваленням національного плану ревіталізації у Польщі (2014 р.) та закону про ревіталізацію (2015 р.). На прикладі відновлення центральної частини міста, розділеної на 18 секторів, доповідачка продемонструвала дієвість систематичної співпраці з європейськими асоціаціями та можливості використання французького досвіду у відновленні та актуалізації історичного простору.
Начальник Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко-Швець проаналізувала “Комплексну стратегію розвитку Львова” та головні аспекти втілення “Інтегрованої концепції розвитку центральної частини Львова”. Специфіка та потреби збереження культурної спадщини, врахування житлових потреб, організації торгівельних закладів, туристичної інфраструктури тощо зумовлюють визначення стратегічних заходів та видів робіт у місті. Л. Онищенко-Швець розповіла про особливості формування громадського бюджету у Львові, заходи спрямовані на дофінансування реставраційних проектів. У доповіді були відображені проекти, здійснені із залученням приватних коштів, а також досвід та окреслення перспектив співпраці міста як з українськими інституціями, так і з закордонними партнерами, зокрема Міністерством культури і національної спадщини Польщі, Німецьким товариством з міжнародного співробітництва (GIZ), Світовим центром спадщини ЮНЕСКО та ін.
У рамках обговорення доповідей були проведені дебати, учасниками яких були представники львівських музейних, бібліотечних та освітніх закладів. Директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Василь Кметь відзначив актуальність досвіду діяльності французьких асоціацій міст у збереженні національної спадщини, оскільки в рамках законодавчої регламентації та фінансового забезпечення потенціал українських бібліотечних та музейних установ використовується далеко не повністю. В. Кметь окреслив власний досвід залучення бібліотечної установи до суспільно актуальних ініціатив та включення університетської книгозбірні до публічного простору міста. Підтримка проекту реалізованого нині статусу Львова як міста літератури ЮНЕСКО, ініціатива створення новітніх форм популяризації пам’яток українського та світового книжкового мистецтва, налагодження активної співпраці із зовнішніми партнерами (“Французький Альянс”, українсько-канадська компанія “Інтелекс”, “Архівні інформаційні системи”, Музей Голокосту у Вашингтоні, Академія Умінь та фундація “Ars Longa” у Кракові та ін.) стали запорукою не лише здійснення конкретних заходів та створення новітніх ресурсів, але й важливим чинником формування стратегії розвитку давньої бібліотеки у структурі простору сучасного міста. Саме Наукова бібліотека Франкового університету стала піонером серед книгозбірень вишів України у забезпеченні повного циклу консерваційних та реставраційних робіт з пам’ятками ХІІІ-ХІХ ст. Результати праці колективу установи та співпраці з управліннями та проектами Львівської міської ради, на думку директора, дають підстави для формування глобальніших ініціатив, зокрема і в рамках можливого розширення ідеї асоціації міст по Україні. Учасники дебатів з французького боку підтвердили зацікавлення та доцільність співпраці нашої університетської книгозбірні з Національною Бібліотекою Франції, запевнили у її підтримці та розширенні. Особливе зацікавлення французьких колег викликало питання співпраці Наукової бібліотеки ЛНУ з польськими книгозбірнями, що зберігають частини фондів, вивезених зі Львова у роки нацистської окупації, та можливість повернення їх до Університету.
Директор Музею історії релігій Орест Малиць окреслив коло проблем музейної сфери, пов’язане з недофінансуванням галузі та відсутністю спеціальних державних програм, спрямованих на збереження національної спадщини. Доцент НУ “Львівська політехніка” Олег Рибчинський зосередив увагу на питаннях підготовки фахівців-реставраторів творів мистецтва з каменю, розповів про освітні та практичні здобутки реставраторів та архітекторів, які забезпечують виконання складних проектів не лише у Львові, але й у Бучачі, Жовкві, Болехові, Червонограді, окремих селах. Доповідач звернув увагу і на те, що національний реєстр міст-пам’яток насправді є неповним і потребує суттєвого допрацювання. “Сьогодні в реєстрі є 401 місто, бракує ще 900!”, – наголосив О. Рибчинський, покликаючись на власне грунтовне дослідження проблеми. Особливо ж відзначив актуальність досвіду французької асоціації міст для малих міст і містечок України.
Темі ревіталізації на прикладі польського міста Лодзь присвятила свою доповідь Анета Тильман (Університет м. Лодзь). Фаховий юрист послідовно проаналізувала досвід діяльності польських пам’яткоохоронних інституцій з Посольством Франції та асоціацією міст Франції у Бордо. Багато контекстів фінансової та організаційно-правової діяльності міських активістів Лодзі є новаторськими для Польщі. Доповідачка поділилася досвідом формування національної програми ревіталізації у Польщі та наголосила на важливості залучення різних джерел фінансування та постійної праці у їх пошуку, а також організаційних заходах та бюджетних розрахунках всередині держави. “Ми перебуваємо на етапі використання європейських коштів, а це розлінивлює”, – наголосила А. Тильман.
Очільник місії “Спадщина та міжнародне співробітництво” та представник асоціації “Визначні місця та місцевості Франції” Джонатан Феді зосередився на питаннях туристичної спадщини та культурного туризму, а також на можливостях і перспективах територіального розвитку. Адже в сучасній Франції культурна спадщина – це понад 500 тис. робочих місць 21 млрд євро витрат на рік, а частка туризму у валовому внутрішньому виробництві складає 7%. На прикладі малих міст і містечок Франції було продемонстровано ефективність ініціатив місцевого самоврядування, коли наявність навіть нечисленних пам’яток культури дозволяє зберегти та модернізувати простір настільки, що він стає невід’ємним елементом національної політики охорони спадщини та важливим засобом самофінансування. Д. Феді звернув також увагу на принципову відмінність політик охорони історичних об’єктів і зон у Франції та Україні – на відміну від нас, на Заході торгівельна інфраструктура локалізується у маркетах поза межами історичного центру.
Обмін досвідом та кулуарні обговорення питань збереження національної спадщини мають стати основою майбутніх спільних ініціатив та проектів.
Також у контексті семінару було відкрито фотовиставку, яка діятиме до 26 квітня, тож львів’яни та гості міста зможуть надихнутись красою мальовничих пейзажів Франції.


З.В.

 

 

Електронні б-ки

virtual.jpg

Виставка

Kostovsykiy Oleksandr Mikitovich 1.jpg

Прес-кліпінг

press-clipping.jpg

bottom
top

Останні новини

современная архитектура англии презервативи композити дк 016-2010 семантика це ферменти бизнес требования к сайтумідь царская водка силіконові форми

bottom