top
logo

Лічильник

лічильник на сайт

Голосування

Що б ви хотіли бачити на сайті ?

Семінар “Авторитет судової влади…”

Упродовж 19-20 червня 2017 р. у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка відбувався семінар “Авторитет судової влади: доброчесність та компетентність судді як основні елементи довіри до суду”.

Із привітальним словом виступили: директор Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України Оксана Польна (модератор семінару), начальник Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області Віктор Дейнека, суддя Львівського окружного адміністративного суду, кандидат юридичних наук, член Ради суддів України Олександр Сасевич та  директор Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка, кандидат історичних наук, доцент Василь Кметь.

Першим робочим пунктом програми стала інтерактивна лекція В. Кметя “Бібліотечний осередок як культурно-освітній простір”, у якій учасникам семінару – на матеріалі історії найдавнішої бібліотеки України – представлено еволюцію парадигм бібліотеки і науки від початку XVII ст. до сьогодення. Окремо наголошено на місці юридичних дисциплін та лектури у навчальному процесі давнього університету, ролі цих світоглядних моделей у формуванні модерного культурного простору Львова.

Розлогий екскурс в історію невимушено перейшов в огляд експозиції старовинної літератури з фондів Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка, розгорнутої у головному читальному залі. Директор бібліотеки В. Кметь представив найцінніші книжково-документальні пам’ятки зі сфери юридичних наук, поточних адміністративних справ, судівництва, а також – докторські тези викладачів Львівського університету, на основі яких відбувався їхній наукових захист.

В інтерактивній лекції судді Шевченківського районного суду м. Львова, кандидата юридичних наук Павла Едера “Авторитет судової влади у Галичині у часи панування Імперії Габсбургів на прикладі реформ та дисциплінарної політики” йшлося про аспекти формування та збереження регіональної судової влади часів Австро-Угорської імперії. Важливою віхою розвитку судової науки став 1784 рік та відновлення Університету, оскільки саме юридичний факультет часто відігравав важливу роль у судочинстві. Адже завдяки розбудові юридичної науки у ті часи практична та теоретична сфери досить тісно співіснували. Доповідач наголосив, що у важких випадках судового провадження колегія суддів зверталась до професорів Університету по допомогу, відтак університетські вчені надавали консультації або й готували “проект рішення” для суду.

Доцент кафедри давньої історії України та архівознавства історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка, кандидат юридичних наук Степан Білостоцький у доповіді “Авторитет суду: історико-правовий та соціальний аспекти” поділився спостереженнями за рецепцією судової системи та особи судді у різні періоди історії Львова. Зокрема, особливо цікаво прозвучала цитата зі скарги громадян міста 1576 р., де суддів охарактеризовано як “зухвалі і чванливі”. Негативну оцінку судової системи підкріплено цитатами із художніх текстів, як-от: “Процес” Ф. Кафки, “Перехресні стежки” І. Франка чи байка Є. Гребінки “Ведмежий суд”. Водночас доповідач підкреслив, що сприйняття діяльності представників судової системи зазнавало змін, навівши позитивні приклади. Зокрема, проаналізував діяльність деяких знакових представників цієї сфери: судді А. Червінського, судді та адвоката С. Шухевича, адвоката В. Старосольського та ін. Вагомим свідченням була і відмова 197 суддів-українців складати присягу на вірність Польщі під час подій Листопадового зриву, аргументована тим, що вони втратять повагу співвітчизників. Отже, авторитет суду в суспільстві ХХ ст. змістилася насамперед у площину статусу й особистого авторитету конкретного судді.

Доповідь “Правосуддя як справедливе судочинство: філософські й методологічні аспекти” прочитав професор кафедри конституційного права юридичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка, доктор  юридичних наук Сергій Рабінович. Складне та суперечливе питання співвідношення загальнолюдського розуміння справедливості і конкретних норм закону було проілюстроване на прикладі історії Веймарської республіки, нацистського панування і пізніше – розбитої на дві частини повоєнної Німеччини. Відтак доповідач наголосив на пріоритетності справедливості над ситуативною правопевністю і доцільністю (сформульованій у так званій “формулі Радбруха”).

Суддя Апеляційного суду Закарпатської обл. у відставці Лілія Симаченко у виступі “Поняття та складові авторитету” провела порівняльний аналіз семантичного поля поняття “авторитет”, підкресливши, що воно завжди зумовлене зв’язком із національними, культурними традиціями. Наприклад, у німецькомовному середовищі воно асоціюється насамперед із “пошаною”, у англомовному – із “владою”, у франкомовному – із “престижем”, а в українському – із поняттям “довіри”. Відповідно рівень довіри громадськості до судової системи – певною мірою є рівнем балансу у суспільстві. Доповідачка ствердила, що формувати авторитет суду кожен співробітник установи повинен починати із себе, адже  громадська оцінка складається із малопомітних речей, як-от: наявність чистоти, порядку, пунктуальності, відповідальності й т. ін.

Натомість фахівець-експерт з комунікацій в системі правосуддя, член Національної спілки журналістів Ольга Давид прочитала для суддів – учасників семінару – дві інтерактивні лекції:Комунікація зі ЗМІ як запорука підтримки авторитету суду” та “Взаємодія суду і ЗМІ в кризових ситуаціях”. Надзвичайно прикладні доповіді давали відповіді-консультації щодо плідної комунікації: які інформаційні пакети слід подавати засобам масової інформації, якими мають бути структура, ключові повідомлення й акценти наданої інформації, у яких випадках можна відмовити чи обмежити право на отримання інформації і т. ін. Крім того, доповідачка чітко акцентувала на потребі мати злагоджену команду, яка швидко реагуватиме у кризових ситуаціях, а також – відпрацьованому чіткому алгоритмі дій. Адже відсутність своєчасного коментаря з боку суду миттєво викликає підозри, а відтак – недовіру та негативні реакції суспільства. Стосовно постійної комунікації поміж судовою системою та ЗМІ також існують певні застереження. Суддям завжди слід ставити собі питання: “Яка користь із цього репортажу? Який ризик несе це інтерв’ю? Чи існує кращий шлях донесення інформації?” – а вже потім давати чи не давати коментар з якогось приводу чи ситуації.

На завершення першого дня роботи учасникам семінару запропоновано в ігровій формі розв’язати  практичні завдання. Сформовані малі групи отримали кожна для розгляду нестандартну ситуацію, на яку слід було швидко, коректно і правильно відреагувати. Наприклад, під час мітингу громадськості під стінами суду один із суддів у стихійній сутичці наніс тілесні пошкодження мітингувальнику. Які заходи треба прийняти? Як прокоментувати таку ситуацію? Кому слід виступити перед ЗМІ? – На всі ці питання намагалися відповісти робочі групи, представляючи свої позиції та висуваючи спікера від команди. Модератор-експерт гри О. Давид спрямовувала дискусії у конструктивне русло, допомагала доповідачам та підбивала підсумки їхньої роботи. Безперечно, здобутий під час семінару практичний досвід збагатить професійний арсенал українських суддів, допоможе їм у вирішенні реальних проблем.

Як зрештою і надзвичайно прикладна відкрита дискусія “Принципово нові підходи до комунікації та нові комунікаційні можливості у сучасному світі: виклики та можливості для суддів” – з експертом із комунікації та роботи з інформаційним простором, блогером, журналістом Андрієм Уманцем, яка відбулася 20 червня 2017 р.

Також у другий день роботи семінару учасники мали нагоду ознайомитись із досвідом країн ЄС у сфері співпраці з громадськими організаціями. Суспільні засоби та межі гарантування безпеки суду окреслив Маркус Ролофс, радник/тренер з питань верховенства права Консультативної місії Європейського Союзу. Зокрема він розповів про способи інформування й творення іміджу суддів у суспільстві за допомогою комунікації та промоції, наприклад у школах. “Ми ніколи не повинні недооцінювати дітей як носіїв інформації!” – наголосив Маркус Ролофс. Не зайвим, на думку доповідача, було б формувати невеликі музеї в судових закладах, які б відображали історію, традицію суду, адже це формуватиме порозуміння зі соціумом, апелюватиме до певної спадковості фахової компетентності тощо.

Директор Наукової бібліотеки ЛНУ ім. І. Франка Василь Кметь у своїй доповіді “Ораторське мистецтво як елемент формування публічного авторитету судді” окреслив становлення і традицію юридичної риторики від античних часів до XVII ст. Також він зосередив увагу на проблемах заанґажованості судді у процес судопровадження, його зацікавленості винести справедливий вирок. Йдеться про постать відомого французького правника, судді Тулузького парламенту Жана де Кора, а саме – процес 1560 року, що торкався родинного конфлікту басків. Ця судова справа знайшов відображення у публікації самого Жана де Кора, а головні герої історії – Мартін Ґер та Арно дю Тіль – інспірували низку інтерпретацій у художній літературі та кінематографі. Але особливе зацікавлення у книзі тулузького судді викликають не лише деталі судової справи, але й мотивація дій де Кора, його прагнення до неупереджених рішень.

З інтерактивною лекцією “Нова інформаційна політика судової влади” виступив також суддя Львівського окружного адміністративного суду, доктор юридичних наук, професор Володимир Кравчук.

Відтак, уже вдруге в цьому році Наукова бібліотека стала дискусійним майданчиком для фахівців з юридичних наук, а також укотре розширює коло наукових практикумів та семінарів для фахівців з різних сфер знань.

Роман Лаврентій, Кметь Вікторія

 

Електронні б-ки

virtual.jpg

Виставка

Kostovsykiy Oleksandr Mikitovich 1.jpg

Прес-кліпінг

press-clipping.jpg

bottom
top

Останні новини

современная архитектура англии презервативи композити дк 016-2010 семантика це ферменти бизнес требования к сайтумідь царская водка силіконові форми

bottom