top
logo

Лічильник

лічильник на сайт

Голосування

Що б ви хотіли бачити на сайті ?

“Полоністика у Львові – 200 років ідеї”. День другий

Упродовж 2–5 листопада 2017 р. у Львові проходив масштабний міжнародний симпозіум “Полоністика у Львові – 200 років ідеї”, який організували науковці Львівського національного університету імені Івана Франка (філологічний факультет, кафедра польської філології та Наукова бібліотека). Основна частина наукових зустрічей відбулася у стінах університетської книгозбірні.

Після зустрічі з учасниками програми “Координація і підтримка вищої полоністичної освіти в Україні – продовження ІІ (2017)”, яка відбулася у перший день конференції, учасники симпозіуму зустрілися 3 листопада 2017 р. у Науковій бібліотеці ЛНУ імені Івана Франка у форматі Наукового симпозіуму “Історія підручників з польської мови”.

Модератор – завідувач кафедри польської філології ЛНУ імені Івана Франка – професор Алла Кравчук, коротко привітавши науковців з України та Польщі, нагадала про витоки полоністики у Львові, зокрема про дві важливі ювілейні дати: ідею відновлення полоністичних студій 1817 р. та реальне її втілення у створенні кафедри польської філології у Львівському університеті 1826 р.

З вітальним словом до учасників симпозіуму звернувся декан філологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка, доктор філологічних наук, професор Святослав Пилипчук, зробивши екскурс в історію кафедри польської мови у Франковому Університеті та наголосивши на її науково-освітніх здобутках. А також, перефразувавши слова Івана Франка, побажав учасникам симпозіуму плідної роботи і “збудувати нові світи” під час цієї українсько-польської академічної зустрічі.

Від імені Генерального консульства Республіки Польща у Львові учасників симпозіуму привітав аташе Пьотр Худи, подякувавши присутнім за любов до польської мови та культури, відзначивши, що саме викладачі та вчителі є справжніми амбасадорами, які розширюють горизонти і сприяють міжнаціональній комунікації.

Першою доповіддю симпозіуму в стінах університетської книгозбірні став виступ директора Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка, кандидата історичних наук, доцента Василя Кметя “Легітимація дискурсу польськості в Єзуїтській академії у Львові XVII – XVIІI ст.”.

Доповідач детально зупинився на аналізі єзуїтської системи освіти, зазначивши її спрямованість на “універсальність” за мірками того часу, тобто замкнутість у релігійних координатах католицизму та латинської мови, а також відверте ігнорування наростаючої і неодноразово артикульованої суспільством потреби у національних наративах. І все ж поступово польські національні поняття та ідеї просочувалися у цей навчальний процес, що відображалося у преференціях у формуванні списків літератури для читання студентів, у новій риториці і вподобаннях щодо польської лектури серед викладачів, а особливо – у видавничій діяльності єзуїтського колегіуму  початку XVIІ ст., де серед 31 видання 17 таки були польськомовні… Остаточною перемогою польського дискурсу у Львові в системі освіти стала поява по-світськи спрямованого навчального закладу 1749 р. – єзуїтського шляхетського “Колегіум Нобіліум”, у якому спектр предметів із польською мовою викладання швидко розширювався.

З розлогим аналізом історії навчання та специфіки підручників давніх часів виступили і колеги із Вроцлавського університету (Польща):

Анна Домбровська з темою “З чого навчалися у давні часи? Підручники для українців та росіян” – зупинившись на граматиках та підручниках польської мови, виданих у Києво-Могилянській академії (навіть перевидань – після її закриття); та Анна Бужинська-Камєнєцка з доповіддю “Давні розмовники для іноземців як приклад підручника для навчання комунікації”, у якій дослідниця на прикладі видання 1678 р. Яна Ернесті проілюструвала, як навчальна лектура, крім мовних навиків, формує поведінкові моделі відповідно до етикету того часу.

Прозвучали також три доповіді, присвячені сучасним підручникам польської мови.

Малґожата Ґембка-Воляк (Університет ім. Миколая Коперника, м. Торунь, Польща) розповіла про “Проблема використання найновіших підручників у вивченні польської мови як іноземної на лекторіях у слов’ян”. Доповідачка акцентувала увагу і на перевагах студента-слов’янина (як-от, висока міжмовна компетенція завдяки спорідненості груп), і на недоліках (напр., від’ємна інтерференція, коли значення на перший погляд однакових слів у різних мовах явно не збігаються; “пастка комунікативності” – коли завдяки близькості мов студент самовпевнено переоцінює свій потенціал). Крім того, дослідниця поділилася результатами анкетування серед студентів-слов’ян, яке вона провела у жовтні цього року: більшість респондентів задекларували важливість не лише мовних матеріалів у підручниках, а й – інформативності щодо поточного стану польської культури, реалій сучасної Польщі.

Малґожата Пасєка (Вроцлавський університет, Польща) доповідала про “Використання вибраних підручників для вивчення польської мови студентами-українцями у Вроцлавському університеті”, проаналізувавши низку найсучасніших і найпопулярніших видань (“Z polską w świat”, “Wśród ludzi i ich spraw”, “Przejdż na wyższy poziom) під оглядом структури, різноманітності й актуальності тематичних блоків, наявності жтивого аудіовізуального матеріалу та ін.

Кароліна Ґрабонь і Марцін Мацьолек (Сілезький університет, Польща) у своїй  спільній доповіді “Підручникова вимова, або Про орфофонію у підручниках для навчання і вивчення польської мови як іноземної” розважали над проблемами  доцільності фонетичних вправ у підручниках, пропонували огляд провідних навчальних видань у цій сфері, підготованих у Польщі та Україні (серед них і підручник “Лексикологія і культура польської мови” професора ЛНУ імені Івана Франка Алла КРАВЧУК).

На завершення симпозіуму “Історія підручників з польської мови” відбулася дискусія, – присвячена питанням дослідження історії викладання, видавничих проектів та специфіки вивчення польської мови у Львівському університеті протягом століть.

Р. Л.

 

Нагадаємо, що сьогодні у стінах Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка – у межах симпозіуму – відбудеться ще Презентація книжки “Metodyka nauczania języka polskiego. język i kultura w dydaktyce polonistycznej na Ukrainie” та сучасних українських академічних підручників  з вивчення польської мов (о 16 год.).

А завтра – 4 листопада – полоністи України та Польщі продовжать свою роботу в читальному залі відділу РСРК ім. Ф. П. Максименка (вул. Драгоманова, 17) у форматі :

 

  • 9.30–11.00    Екскурсія Науковою бібліотекою ЛНУ ім. І. Франка, ознайомлення з книжково-документальною виставкою

Полоністика у Львівському університеті XVII – середини XX ст.

 

  • 11.00–12.30 Круглий стіл “Українська полоністика і підручники

 

  • 13.30–14.30 Семінар, присвячений бібліографії наукових робіт, які вийшли в українських полоністичних осередках
 

Електронні б-ки

virtual.jpg

Виставка

Kostovsykiy Oleksandr Mikitovich 1.jpg

Прес-кліпінг

press-clipping.jpg

bottom
top

Останні новини

современная архитектура англии презервативи композити дк 016-2010 семантика це ферменти бизнес требования к сайтумідь царская водка силіконові форми

bottom