top
logo

Лічильник

лічильник на сайт

Голосування

Що б ви хотіли бачити на сайті ?

Симпозіум “Полоністика у Львові…”. День третій

У суботу 4 листопада 2017 р. в Науковій бібліотеці Франкового Університету плідно продовжив свою роботу організований Львівським національним університетом імені Івана Франка симпозіум “Полоністика у Львові – 200 років ідеї” (Львів, 2–5 листопада 2017 р.).

 

День для учасників симпозіуму розпочався із екскурсії Науковою бібліотекою ЛНУ ім. І. Франка та ознайомлення із розгорнутою у читальному залі відділу РСРК ім. Ф. П. Максименка книжково-документальною виставкою “Полоністика у Львівському університеті XVII – середини XX ст.”, які провів директор університетської книгозбірні, кандидат історичних наук, доц. Василь Кметь. Показово, що, крім щедро заявленої польської навчальної літератури різних епох, в експозиції показані були й руські/українські граматики, читанки та підручники тих часів, надаючи контекстуальності представленню непростих освітніх процесів у східній Європі та Львові зокрема. Зрештою, В. Кметь у своєму огляді університетської лектури детальніше зупинявся і на латино-, франко- та німецькомовних навчальних виджаннях, які безперечно формували культурний та науковий простір міста, зумовлюючи певні тенденції у написанні польських підручників XVII – першої половини XX ст.

Наступним пунктом програми симпозіуму став круглий стіл “Українська полоністика і підручники”, у якому взяли участь науковці Тетяна Черниш, Леся Біленька-Свистович, Остап Сливинський, Ольга Дика (Україна), Марта Ковалевська, Єжи Ковалевський, Патриція Ґардін, Александра Ціхонь (Польща) та ін. Відбулося активне обговоренні шкільних підручників з польської мови та навчальних посібників для студентів, виданих в Україні та Польщі. Полоністи звернули увагу на найрізноманітніші аспекти структурного та змістового наповнення, естетичного оформлення, методично-педагогічної практичності презентованих видань, прозвучали критичні зауваження щодо комунікаційного потенціалу, а й навіть стосовно шкідливих стереотипних образів, які виховує в учня/студента підручник, як-от у гендерній сфері.

Зокрема, польська дослідниця Патриція Ґардін відзначила, що попри поодинокі позитивні зрушення, основна маса навчальних матеріалів транслює “традиційну” патріархальну модель суспільства – у пропонованих в підручниках діалогах чи запропонованих розмовних темах.

Натомість викладач із кафедри польської філології ЛНУ імені Івана Франка Леся Біленька-Свистович зосередилася на недоліках українських шкільних підручників з польської мови, насамперед – бракові (або й цілковитій відсутності!) вправ на переклад. Зорієнтованість на комунікаційні методики викладання/навчання в сучасних навчальних виданнях, на думку львівської полоністки, не повинна перекреслювати напрацювання т.зв. старих методик, серед них і граматично-перекладацьку. Серед негативних факторів  відзначено і надто негнучкі міністерські вимоги щодо форми сучасного підручника…

Автор багатьох навчальних видань Єжи Ковалевський також наголосив на потребі актуалізації підручникової літератури, адже реалії змінюються, а дітям і досі пропонують, наприклад, написати листівку чи паперового листа уявному другові… (коли вже навіть користування електронною поштою відходить на другий план!). Надзвичайно важливим є також атракційність пропонованих підручників, можливість захопити, привернути увагу до певних моментів. Щодо популярного комунікаційного методу полоніст також висловився критично, підкресливши необхідність оживлення та конкретизації пропонованих у підручниках комунікаційних моделей: напр., не просто “опиши свій клас”, а – “розкажи про свій клас своїй тітці з Польщі”; не просто “представся, розкажи щось про себе”, а – “зроби презентацію себе на конкурсі декламаторів польської поезії” (на який українські педагоги-полоністи реально відправляють своїх вихованців).

Крім того, професор кафедри полоністики Інституту філології Київського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка Тетяна Черниш поділилася своїм досвідом укладання сучасного підручника з польської мови, анонсувавши його вихід у найближчому часі.

А доцент кафедри польської філології ЛНУ імені Івана Франка Остап Сливинський розповів про ідею/проект підручника з історії польської літератури для українського користувача – студентів вищих навчальних закладів, який мав би поєднувати у собі наративний тип  та енциклопедичний принцип подачі матеріалу, з перспективою включення до списку презентованих авторів тих, хто тісно пов’язаний із українськими теренами.

Останньою частиною суботньої зустрічі полоністів у стінах Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка був – згідно з програмою симпозіуму – семінар, присвячений бібліографії наукових робіт, які вийшли в українських полоністичних осередках. Центральною доповіддю семінару став виступ викладача Яґеллонського університету (Краків, Польща) Марти Ковалевської  із презентацією “Польська бібліографія Естрайхерів як джерело для описів давніх книжок з викладання польської мови іноземцям”.

 

Р.Л.

 

Електронні б-ки

virtual.jpg

Виставка

Kostovsykiy Oleksandr Mikitovich 1.jpg

Прес-кліпінг

press-clipping.jpg

bottom
top

Останні новини

современная архитектура англии презервативи композити дк 016-2010 семантика це ферменти бизнес требования к сайтумідь царская водка силіконові форми

bottom