top
logo

Лічильник

лічильник на сайт

Голосування

Що б ви хотіли бачити на сайті ?

"Ex umbra in solem" (4.11.2017)
Упродовж 2-5 листопада у Львові відбувся Міжнародний симпозіум "Ex umbra in solem" / “Про загублені та віднайдені музичні архіви: їхня доля, історії віднайдення та перспективи нових відкриттів”. Участь у симпозіумі також взяли співробітники найдавнішої книгозбірні України. Так, на пленарному засіданні директор Наукової бібліотеки ЛНУ ім.Івана Франка Василь Кметь виступив із доповіддю “Музика в манускриптах: досвід університетської бібліотеки”, у якій окреслив результати дослідження історії формування рукописних нотних колекцій та пошук методик їх збереження та реставрації, що є одним із пріоритетних завдань Наукової бібліотеки Львівського університету. Найдавніша частина колекції Бібліотеки сягає XIV-XV ст. – становлення музичних традицій у Львівській латинській архідієцезії, а організаційно – формування музичної бурси єзуїтської академії. Секуляризаційна реформа, за словами В.Кметя, кінця XVIII ст. і розвиток спеціалізованих кафедр в університеті ХХ ст. збагатили ці колекції. Окрасою збірки рукописів є пам’ятки давньої української музичної культури – Ірмологіони, а також авторські обробки музичних творів реґента Трохима Бохотниці (1930-х рр.). Сьогодні ж можливості та перспективи вивчення і популяризації музичної спадщини минулих століть дозволяють застосовувати різні методики та підходи. Досвід Наукової бібліотеки Франкового університету стає важливим і в питаннях упорядкування та архівування унікальних колекцій, що зберігаються у приватних власників чи виявлені у парафіяльних церквах.

Також питанням маловивчених і невідомих архівів присвятив доповідь проф.Ю.Ясіновський. Професор Крістоф Вольф ознайомив присутніх із результатами вивчення та дослідження архіву Берлінської Співочої Академії 18-х рр. після знахідки у Києві.

Одне зі засідань Міжнародного симпозіуму "Ex umbra in solem" відбулося 4 листопада в Науковій бібліотеці Франкового університету. Цей день було присвячено обговоренню найновіших музикознавчих досліджень, що чекають на подальше вивчення, а також музичним джерелам і документам, що потребують поглиблених студій й переоцінки. Розпочалось засідання секції з доповіді бібліотекаря і спеціаліста з музичної бібліографії, професора Консерваторії ім.Паганіні в Генуї Кармели Бонджованні “Анонімна музична колекція у музичній бібліотеці Консерваторії Паганіні в Ґенуї”. Кармела Бонджовані зосередила увагу на музичних колекціях, які завдяки внутрішнім переміщенням зринають у фондах і отримують гідну увагу з боку дослідників. Колекція, про яку йшлося в доповіді італійської професорки, датована 18-19 століттями, і лише невелика частина цього архіву сягає 20 століття. Основна частина музичних раритетів складає оркестральні та вокальні твори, оперні інструментальні та вокальні партії 18 та 19 сторіч. Дослідниця припускає, що нотні партитури належали місцевому театру ще з 18 століття. Також К.Бонджовані торкнулась питань організації електронного репозитарію нотних документів, зокрема ОРАС-каталогу (Online public access catalog / Публічний каталог інтернет-доступу).

Доцільність присутності нотних раритетів аргументована можливістю досліджувати та ідентифікувати невідомі або маловідомі пам’ятки світової музичної культури. Ольга Осадця окреслила головні напрямки в дослідженні нотних колекцій у своїй доповіді “Музичні зібрання у фондах Львівської національної наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника: проблеми опрацювання, відновлення та каталогування”. Українські нотні архіви ЛННБ ім. Василя Стефаника становлять понад близько 400 тис. одиниць зберігання, серед яких архів Модеста Менцинського (1222 партитури, 103 книги), Йосипа Кишакевича (46 нотних рукописів та 77 нотних друків) та інших.

Дослідниця з Автрії Катеріна Шьонінґ присвятила доповідь надзвичайно цікавому нотному рукописові – Лютневій табулятурі, яка зберігається у фондах Наукової бібліотеки Франкового університету. Музикознавиця проаналізувала табулятуру як підручник учених-гуманістів, здійснила інтертекстуальний та міжкультурний аналіз цього рукопису.

Також прозвучали доповіді Світлани Вавриш “Музична колекція красічинського замку”, Людмили Руденко “Бібліотека хорової музики Київської духовної академії” та Лариси Івченко “Музичне зібрання графа Олексія Розумовського”. До того ж, учасники симпозіуму обговорили проблеми збереження українських архівів. Так, із доповідями виступили: Крістоф Вольф “Міжнародний музичний архів “Répertoire Internationale des Sources Musicales” (RISM) як суспільне починання для того, щоб зробити недосяжні джерела доступними”, Отто Біба “Приватні музичні зібрання в Центральній Європі на початку 19 століття. Вибрані приклади їхньої історії та подальшої долі”, Гельмут Лос “Дослідження джерел як основа наукової музичної історіографії. Музичні праці 19 століття з огляду історичного джерелознавства”.

Завершилась програма дня дискусією навколо створення єдиного онлайн-архіву всіх українських музичних колекцій. Так, Василь Кметь наголосив на необхідності уніфікації описів та реєстрації нотних видань, книжкових і документальних раритетів, а також виробленні єдиних вимог для збереження та дотримання авторського права. Тож творення єдиного національного архіву цілком би задовольнило вимоги часу та попит із боку музикознавців. Про проблеми, пов’язані з приватними музичними колекціями, говорив проф. Ю.Ясіновський. За його словами, часто власники музичних архівів не хочуть передавати ці колекції до фондів державних установ. На жаль, Україна має сумний досвід зберігання цілісності таких архівів. До того ж, в Україні не розроблено детальну інструкцію для функціонування нотних колекцій, а також опису музичних документів. Викладач кафедри музичної медієвістики та україністики ЛНМА ім. М.В.Лисенка Марія Качмар закликала колег з інших галузей наук долучатись до міждисциплінарних досліджень, адже сьогодні такі студії значно збагачують науковий матеріал і створюють можливості для ширшого розуміння феномену культури, не тільки музичної. Керівник відділу давніх актів ЦДІАУ(м.Львів) Ростислав Мельник окреслив проблеми пошуку та ідентифікації архівних документів, а також підтримав тезу щодо низького рівня довіри до архівних установ. Торкнулись учасники круглого столу й питань збереження й консервації нотних видань. Завідувач реставраційного відділу Наукової бібліотеки ЛНУ ім.Івана Франка Євгенія Рябчун ознайомила музикознавців із досвідом реставраційних та консерваційних робіт університетської книгозбірні. Звісно, що створення електронних копій цих документів призупинило б їхнє “старіння”. Адже документи нищаться не тільки від окислення паперу, дії залізогалового чорнила тощо, але й від механічного пошкодження паперового носія.

Відтак, учасники погодили можливість подальших засідань робочих груп Симпозіуму, окреслили перспективи й ризики оцифрування українських бібліотечних й архівних фондів та включення українських каталогів у найбільші світові онлайн-катологи музичних джерел (зокрема RISM).

Вікторія Кметь

 

Електронні б-ки

virtual.jpg

Виставка

Kostovsykiy Oleksandr Mikitovich 1.jpg

Прес-кліпінг

press-clipping.jpg

bottom
top

Останні новини

современная архитектура англии презервативи композити дк 016-2010 семантика це ферменти бизнес требования к сайтумідь царская водка силіконові форми

bottom