top
logo

Лічильник

лічильник на сайт

Голосування

Що б ви хотіли бачити на сайті ?

62 засідання Міждисциплінарного семінару Modus Legendi

В середу, 20 грудня, у Науковій бібліотеці відбулось 63 засідання Міждисциплінарного семінару Modus Legendi. З доповіддю “Традиційні звичаї та обряди Свят-вечора українців Надсяння виступив доктор історичних наук, професор кафедри етнології історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Михайло Глушко.

Доповідь професора постала на основі польових етнографічних матеріалів, що були зібрані під час наукових експедицій на теренах Старосамбірського, Мостиського, Яворівського та Самбірського районів Львівської області (загалом 55 населених пунктів).

Спершу доповідач звернув увагу на номінацію урочистих трапез 6 січня на теренах Надсяння: Святий вечір, Сьвітий вечір, Свята вечеря, Світа вечера, Коляда, Перша коляда, Вилія, Перша вилія, Перша вілія; а також звернув увагу на номінацію трапези 18 січня: Щедрий вечір, Щедрівка, Другий святий вечір, Друга коляда, Друга вілія, Йорданська вілія, Йорданська вилія, Вілія йорданська.

Після цього Михайло Глушко описав підготовку до вечері, зокрема оформлення святкового столу (солома, накрита скатертиною, зубчики або ж головка часнику, зерно, дрібні гроші, два хліби (житній та пшеничний). Обов’язковим елементом були “дідух” (солома, якою встеляли долівку в хаті) та “баба” (обмолочені (нерозв’язані або перев’язані після обмолоту) снопи житньої соломи, в’язанку яких навмисне примощували під столом, інколи під ліжком).

Ще одним елементом святкового столу був сніп (“дід”, “дідуга”, “дідуган”).

Святковий стіл на Надсянні, як і повсюди, нараховував 12 страв, зокрема: пшенична кутя (“кутя”, “пшениця”), вареники (“пироги”) з начинкою, грибна підлива (“губи”, “мачка”), розсіл з квашеної капусти (“квас”, “капуста”), каші, горох, узвар (“сушеня”, “юшка з яблук”), рибні страви, хлібні вироби (“пампухи”, “пиріг печений”, “струшля”).

Першою стравою, яку куштували під час Святої вечері були зубчики часнику, або ж риба з хлібом, в деяких випадках – “оплатка” (проскурку з хрестиком посередині). Першу ложку куті господар підкидав до стелі чи сволока, бо “Кілько шо пристане ду пували пшиниці, ту тілько кіп мало сі вродити” (с. Радохинці).

Після завершення вечері зі столу не забирали кутю та деякі страви для душ померлих предків, які приходили вночі напередодні Різдва. Також не мили ложки, а запихали їх під скатертину чи за перевесло “діда”, щоб під час випасу худоби вона трималась разом.

На завершення професор Михайло Глушко відповів на запитання учасників та гостей семінару, а також подарував Науковій бібліотеці книгу “Надсяння: традиційна культура і побут” (Львів 2017), створену у співавторстві з Лесею Хомчак (кандидат філологічних наук, заступник директора з виховної роботи Львівського поліграфічного коледжу Української академії друкарства).

Лоштин Н.

 

Електронні б-ки

virtual.jpg

Виставка

Kostovsykiy Oleksandr Mikitovich 1.jpg

Прес-кліпінг

press-clipping.jpg

bottom
top

Останні новини

современная архитектура англии презервативи композити дк 016-2010 семантика це ферменти бизнес требования к сайтумідь царская водка силіконові форми

bottom