top
logo

Лічильник

лічильник на сайт

Голосування

Що б ви хотіли бачити на сайті ?

Пам’яті Номана Челебіджіхана

 

“Націям, для того, щоб просунутися на шляху до культури, потрібно здолати чотири сходинки, якими є література, наука, торгівля й мистецтво, політика. Нації здатні жити тільки, якщо в них є ці чотири елементи. І жоден з них не можна замінити чимось іншим…” (Номан Челебіджіхан).

23 лютого 2018 року у Науковій бібліотеці ЛНУ ім. Івана Франка відбулося засідання Міждисциплінарного семінару MODUS LEGENDI: ПОЛІЛОГ ЄДНОСТІ, присвячене 100-річчю від трагічної загибелі кримськотатарського лідера, письменника, Голови Національного уряду Кримської Народної Республіки, Таврійського муфтія Номана Челебіджіхана (1885-1918). Доповідачі – бібліотекар Наукової бібліотеки Зульфіє Яг’яєва, керівник спілки учасників бойових дій “Асоціація Комбатантів” Тимур Баротов, представник Духовного управління мусульман АР Крим Ернест Абкелямов. Варто зазначити, що вшанування пам’яті Номана Челебіджіхана у Львові відбулося вперше. У стінах найдавнішої книгозбірні зібрались і представники кримськотатарської громади, і ті, для кого постать Н.Челебіджіхана ще маловідома.

Зі вступним словом звернувся до присутніх директор бібліотеки Василь Кметь, який зауважив, що події 1917-18 років дали світові цілу плеяду політичних діячів, серед яких і Номан Челебіджіхан. Проте варто задуматись над тим, що абсолютній більшості політиків того часу, яких знаємо завдяки гучним іменам і високим посадам, було лише 25-35 років. Вони були молодими освіченими людьми, часто без політичного досвіду. Проте почуття відповідальності й пошани до національних традицій та цінностей ставали для цих провідників народу головним вказівником. Цікаво, що події в Криму та Україні 1917-18 років досить помітно синхронізуються – від ідей культурної та політичної автономії до ідей самостійності, зазначив В. Кметь.

Історії життя, а також віхам діяльності Номана Челебіджіхана присвятив доповідь “Крим. Століття, якого не було, 1918-2018” історик Ернест Абкелямов. Доповідач апелював до історичних реалій 1918 року, а також сучасних подій, які змусили тисячі людей покинути рідні домівки і шукати прихистку поза межами Криму. Розуміння трагедії столітньої давності дає відповіді сьогодні, зазначив Е.Абкелямов: “Тільки справедливе визнання прав народів на свої історичні території та права на самовизначення може створити об’єктивну картину минулого й майбутнього”.

Із постаттю Тараса Шевченка порівняв Номана Челебіджіхана доповідач Тимур Баротов, оскільки у плеяді національних лідерів кримськотатарського народу Челебіджіхан відіграв таку ж знакову роль, як і Шевченко для українців. Проте Т. Баротов зосередив увагу здебільшого на подіях трагічного 23 лютого 1918 року в Севастополі, а також ідеологічних містифікаціях, які активно намагався впроваджувати тоталітарний режим. У контексті 23 лютого доповідач також згадав примусове виселення чеченців та інгушів до Середньої Азії у 1944 році. Сьогодні історія зробила символічне коло – як і сто років тому, ворог залишився тим самим. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять усіх загиблих у протистоянні з окупаційним радянським режимом і тих, хто поклав свої життя у теперішній війні з Росією.

Джерелознавчий аналіз пам’яток, які зберігаються в університетській бібліотеці, здійснила Зульфіє Яг’яєва. Львівська преса, за її словами, реагувала на події, що відбувалися в Криму, досить активно. Зокрема газета “Діло” часто висвітлювала політичне життя Кримського півострова. У статтях та замітках часто фігурують прізвища прибічників та апологетів Номана Челебіджіхана, серед яких і постать Джафера Сейдамета. Окремим тематичним блоком є документальні джерела, що зберігаються у бібліотеці як результат діяльності кафедри сходознавства Львівського університету. Серед згаданих джерел доповідач відзначила квартальник “Przegląd Islamski”, який виходив друком у Варшаві упродовж 1930-1937 років. Видавцем був Мусульманський муніципалітет Варшави. У фондах Наукової бібліотеки також збереглося кілька номерів видання “Życie Tatarskie”, що виходило друком у Вільнюсі упродовж 1934-1939 років. Висвітлюють кримську тематику і роботи Леона Кричинського, засновника об'єднання студентів-мусульман, постать якого, за словами З. Яг’яєвої, майже не згадують у контексті подій 1918 року. Леон Кричинський укладав бібліографію з історії татар Польщі та Литви. Також доповідач закцентувала увагу на збірці статей “Z Dziejów Krymu. Polityka – Kultura – Emigracja” Абдулли Зіхні Сойсали, оскільки його вважають учнем Джафера Сейдамета. Після війни за дорученням Дж. Сейдамета Сойсала кілька років займався національними питаннями кримських татар. У збірці міститься інформація про події 1917-1918 рр. (Курултай, Перша Конституція Демократичної Республіки, вчинки більшовиків, смерть Челебіджіхана).

Наприкінці семінару присутні мали нагоду подивитись фільм за мотивами оповідання Н. Челебіджіхана “Молитва ластівок”. За сприяння телекомпанії АТР та з ініціативи Зульфіє Яг’яєвої, за участі режисерів Олександра та Дарини Балабаїв, а також представників молодіжної організації кримських татар Ельдара Османова й Енісе Ібрагімової фільм було озвучено українською мовою. Завершальним акордом заходу прозвучав гімн кримських татар на слова Номана Челебіджіхана.

Кметь Вікторія

 

Електронні б-ки

virtual.jpg

Виставка

Kostovsykiy Oleksandr Mikitovich 1.jpg

Прес-кліпінг

press-clipping.jpg

bottom
top

Останні новини

современная архитектура англии презервативи композити дк 016-2010 семантика це ферменти бизнес требования к сайтумідь царская водка силіконові форми

bottom