top
logo

Лічильник

лічильник на сайт

Голосування

Що б ви хотіли бачити на сайті ?

Ольґерд Іполит Бочковський: Вибрані праці та документи
20 вересня 2018 у головній читальній залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка у рамках історичного майданчика 25 Book Forum відбулася презентація книг “Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи” (том І та ІІ). Видання здійснено в рамках видавничої серії “Україна. Європа – 1921–1939”, про завдання та перспективи якої розповіли її засновники – громадський діяч, український активіст у Польщі Мирослав Чех і відома літературознавець, культуролог, історик, професор Варшавського університету та Києво-Могилянської Академії Олександра Гнатюк. Модерував захід історик і перекладач Андрій Павлишин.

Чому вибір упорядників проекту впав саме на особистість Ольгерда Іполита Бочковського? Олександра Гнатюк зазначила, що ще кілька років тому знала про доробок соціолога лише зі згадок в історіографії, натомість ближче вивчення його праць викликало захоплення способом мислення автора. Бочковський – інтелектуал європейського масштабу, публічний інтелектуал і предтеча потужного напрямку national studies, ідеї якого випередили на кілька десятиліть концептуальні побудови М. Гроха, Б. Андерсена та ін. Уродженець “річпосполитського” антиімперського середовища уже після інтернування, у Празі Ольґерд Іполит Бочковський самоідентифікувався з українством. Свої дослідження він починав від аналізу стану національних меншин у Російській імперії в роки Першої світової війни, опанував бл. 20 мов, серед яких – фінську. У публікаціях вченого – соціолога націй, знайшли відображення різні аспекти перспективного розвитку цивілізації – наприклад уже у 1920 р. він передбачає “відродження кольорового людства” – процес деколонізації. Упорядники серії працюють над підготовкою третього тому праць вченого, куди увійдуть його публіцистичні тексти.

Мирослав Чех окреслив завдання видавничого проекту передусім як засобу оприлюднення першоджерел. Як не парадоксально, але міжвоєнний період в історії України насправді не був часом миру – тривала жорстока війна за виживання. А українська історія поза межами СРСР взагалі є маловідомою. “Багато хто хоче повернути світ у тридцяті роки. Треба показати їх як пройдений етап”, – наголосив М. Чех. Феномен Бочковського також в тому, що неукраїнець само ідентифікувався як українець і більшість своїх праць написав українською мовою. Празький період його життя був пов'язаний із тісним спілкуванням із Томашем Ґарріґом Масариком – як філософом і політологом. Саме першого президента Чехословацької Республіки він вважав найбільшим політиком і авторитетом. Бочковського можна вважати патроном інтеграції України до Європи. Досліджуючи минуле найбільшої бездержавної нації цієї частини Європи, вчений констатував, що об’єднана Європа неможлива без Української державності.

Визначаючи найважливіші аспекти творчого доробку Бочковського, Олександра Гнатюк зосередила увагу передусім на демократизмі та антиімперському дискурсі. Для дослідниці найбільш вражаючою є саме унікальна передбачливість соціолога – адже вже у 1933 р., “коли ще все було попереду”, Бочковський назвав Сталіна і Гітлера “сіамськими близнюками”.

Малознаність унікальної особистості в сучасній історіографії та політології бере свої витоки з міжвоєнного часу, де, як не парадоксально, у політичному дискурсі не знайшлося місця для Бочковського. Монополія націоналістичного дискурсу призвела до усунення з поля зору конструктів Бочковського разом з консерватизмом В. Липинського та іншими підходами. Більш популярним виявився неоригінальний у своїх текстах Дмитро Донцов. Брошура Бочковського “Будуючи руйнують”, попри критику націоналістичного дискурсу, що, на його думку, монополізував і маніпулював громадською думкою, виявилася забороненою і з боку Польської держави. Адже теза про єдино можливий шлях побудови українсько-польських взаємин на основі демократизму та рівноправності, який проголошував автор, і основи для якого не бачив у польській державній політиці, стала неприйнятною для тогочасного політикуму Варшави.

Для Мирослава Чеха як історика робота з працями Бочковського стала шляхом руйнування численних міфів національної історії та історіографії та відкриття невідомих фактів і подій. Зокрема, доповідач зосередив увагу на епізоді формування освітніх еміграційних осередків у Празі. Адже, формуючи українську господарську академію у Подєбрадах для підготовки фахівців для майбутньої Української держави, Бочковський співпрацював зі Соломоном Гольдеманом, який створив подібний сіоністичний інститут для відродження державності Ізраїля. Перший том видавничої серії єврейського інституту склав лекційний курс Ольґерда Іполита Бочковського, перевиданий у 1941 р. у Єрусалимі.

Окремо доповідачі торкнулися питання участі Бочковського в організації допомоги українцям під час Голодомору 1932–1933 рр. Світ про все знав, але мовчав. І в нацистській Німеччині, і у фашистській Італії, і в авторитарній Польщі, і в демократичних Франції та Великобританії українцям доводилося долати великі труднощі в організації та діяльності допорогових комітетів.

В обговоренні видання взяв участь історик професор УКУ Ярослав Грицак, який як учасник редакційної ради висловив подяку упорядникам за велику наполегливу працю та звернув увагу на специфіку інтелектуального празького середовища міжвоєнного періоду, звідки вийшли усі відомі теоретики націософії ХХ ст. Прага, на думку Я. Грицака, стала єдиним в історії випадком, коли “село прийшло до міста і його стимулювало”. Особистість Бочковського без сумніву заслуговує на повернення до політичної науки. Професор ЛНУ імені Івана Франка Леонід Зашкільняк звернув увагу на необхідність створення популярного контенту, доступного широким верствам та у різних формах поширення, оскільки насиченість інформаційних процесів не сприяє розкриттю невідомих постатей шляхом лише багатотомних видань. У презентації також брала участь Анастасія Рева – режисер художнього фільму про Ольґерда Іполита Бочковського, що з’явиться незабаром, упорядники до популяризації постаті вченого залучився також Микола Княжицький.

 

Василь Кметь

#BookForum #25BookForum #25BookForumHistory #Історичний_майданчик

 

 

Електронні б-ки

virtual.jpg

Виставка

Kostovsykiy Oleksandr Mikitovich 1.jpg

Прес-кліпінг

press-clipping.jpg

bottom
top

Останні новини

современная архитектура англии презервативи композити дк 016-2010 семантика це ферменти бизнес требования к сайтумідь царская водка силіконові форми

bottom