top
logo

Лічильник

лічильник на сайт

Голосування

Що б ви хотіли бачити на сайті ?

УЯВЛЕННЯ ПРО ІСЛАМ В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ

17 грудня 2018 року в рамках семінару “Modus Legendi: Полілог єдності” відбувся черговий семінар із культурної комунікації, присвячений стереотипам та уявленням українців про ісламський світ.

Під час семінару присутні мали нагоду обговорити усталені уявлення українців про мусульман, що функціонували упродовж 11–18 ст., та спростувати найбільші містифікації, пов’язані з ісламом.

Директор Бібліотеки Василь Кметь нагадав, що однією з найдавніших згадок про рефлексії на іслам на українських теренах сягають ще часів князя Володимира, коли йшлося про вибір релігії. Уявлення про іслам в Україні також формувалися під впливом політичних та торговельних зв’язків давньоруського періоду. Арабські купці та дипломати були частими гостями Києва, мандрували Подніпров’ям, залишаючи письмові свідчення про людей, з якими контактували.

Специфіка міждержавних відносин, зазначив Василь Кметь, та розширення межі цивілізаційного протистояння ісламу і християнства у Європі зі створенням Османської імперії упродовж століть спричиняла формування нових стереотипів, а також нашарування різних уявлень і понять, що, незважаючи на етимологію, із часом втрачали конкретно-історичний контекст і ставали узагальненим окресленням всіх мусульман – арабів, турків, кримських татар та інших (“магометани”, “агаряни”, “ізмаїльтяни”, “сарацини”). Водночас, дослідники фіксують поширення в Україні давнього часу перекладів різних мусульманських авторів – ар-Разі, аль-Разалі, Феодора Абу Курри та інших.

Падіння Константинополя і збереження православної патріаршої кафедри, а також Османський васалітет Кримського ханства стали підставою для формування як негативних поглядів на іслам, так і позитивних (у контексті конфліктів з післятридентським католицизмом та полемікою довкола церковної унії). Відомий православний аскет Іван Вишенський, зазначав, що мусульмани (зокрема йшлося про турків) не втручаються у справи віровчення християн і є “чеснішими перед Богом в суді та хоч якійсь правді”, проте поляки є повною протилежністю у своєму ставленні до українців. Цей чинник був актуалізований у другій половині 17 ст. у проектах гетьмана Петра Дорошенка із визнанням Османського протекторату та можливим українським патронатом над православним патріархатом. Також Василь Кметь згадав про інші праці, що аналізували віровчення мусульман, зокрема “Алькоран Магометів” ігумена Йоаникія (Галятовського) 1683 р.

Представник мусульманської громади Львова, голова кримськотатарського громадського об'єднання "Селям" Руслан Аблямітов прокоментував найбільш поширені стереотипи, пов’язані з ісламом: номінація мусульман (“магометани” – “агаряни” – “ізмаїльтяни” – “сарацини”, які є некоректними та не відображають справжньої семантики означення людини, що сповідує іслам);  сприйняття мусульман як “Божої кари” для християн; уявлення про мусульман як таких, які “проливають християнську кров”, “крадуть чуже майно”; релігійність мусульман сильніша, ніж католицька, але має “плотський”, лицемірний характер; трактування образів Христа та Діви Марії тощо. А також пояснив визначення певних понять, пов’язаних із ісламом, зокрема таких, як: такбір, сунна, хадис та інші.

Непорозуміння між двома світоглядами, на думку Руслана Аблямітова, відбувалося насамперед через ідейно-політичні чинники і відсутність достатньої та адекватної інформації. Водночас доповідач звернув увагу на присутність стереотипного мислення про мусульман у шкільних підручниках з української літератури та всесвітньої історії.

Відтак культурна комунікація та заповнення інформаційних прогалин у взаєморефлексіях двох релігійних світоглядів –ісламу та християнства – забезпечить порозуміння та руйнування негативних міфологем, пов’язаних з уявленнями про іншого. Полілог єдності триває, тож запрошуємо усіх охочих брати участь у подальших семінарах.

На завершення Руслан Аблямітов від імені громади кримських татар передав у фонди Наукової бібліотеки видання “Сафі ар-Рахман аль Мубаракфурі. ІСТОРІЯ ЖИТТЯ ПРОРОКА”, яке присвячене життєвому шляхові Мухаммада. Книгу визнано найкращим виданням серед 170 на всесвітньому конкурсі з опису життя пророка.

(Вікторія Кметь)

 

Електронні б-ки

virtual.jpg

Виставка

Kostovsykiy Oleksandr Mikitovich 1.jpg

Прес-кліпінг

press-clipping.jpg

bottom
top

Останні новини

современная архитектура англии презервативи композити дк 016-2010 семантика це ферменти бизнес требования к сайтумідь царская водка силіконові форми

bottom