top
logo

Лічильник

лічильник на сайт

Голосування

Що б ви хотіли бачити на сайті ?

“Бібліотечні фонди як історично-культурний феномен: збереження, опрацювання, дослідження”
Пленарне засідання Всеукраїнської науково-практичної конференції за міжнародною участю “Бібліотечні фонди як історично-культурний феномен: збереження, опрацювання, дослідження”
Виступи:

КМЕТЬ Василь, к. і. н., доцент, директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.
Бібліотечні дискурси академічного простору: спадкоємність і перетворення.

Доповідач розпочав із зауваження, що сучасний університет – це простір творення знань, а творчим простором для нього є бібліотека. На жаль, у сучасних стратегіях розвитку бібліотек найактуальнішим є юридичний контекст, натомість акцентувати слід на творчості і розвитку. У 2018 р. Наукова бібліотека ЛНУ імені Івана Франка підготувала відповідні пропозиції до Міністерства освіти і науки. На нашу думку: 1) слід переглянути систему штатних нормативів, адже ставка бібліотекаря вже втратила актуальність для наукових бібліотек через нові завдання до бібліотечних працівників і низьку оплату праці; 2) інтегруватися з проектами наукових підрозділів, виконувати наукові теми за кошти державного бюджету, а не як приватну ініціативу окремих виконавців; 3) ми пропонуємо на базі НБ ЛНУ імені Івана Франка створити регіональний Інформаційно-ресурсний центр; 4) створення у бібліотеках музейних просторів у малофункціональних приміщеннях. НБ ЛНУ імені Івана Франка останніми роками дуже активно співпрацює з Малою академією наук, витворила фактично науково-методичну модель для реалізації просвітницьких заходів на рівні міста Львова, активно бере участь у створенні нових студентських навчально-інформаційних просторів (т. зв. “комфортні простори”). В. Кметь завершив доповідь нагадуванням, що в сучасному швидкоплинному світі є багато шансів реалізувати себе, але й багато загроз загубитися в цьому безмежжі. І тут одним із чинників, що стабілізують і скеровують, є саме бібліотеки.

КРОХМАЛЬНИЙ Роман, к. філол. н., доцент, декан факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка.
Виклики інформаційного суспільства в українському освітньому просторі.

Декан факультету культури і мистецтв зосередився на тезі, що сучасне середовище розвивається дуже динамічно, особливо завдяки Інтернету. Він неодноразово згадував у доповіді книгу Андреаса Шлейхера “Найкращий клас у світі” – там описано, якою мала би стати сучасна українська школа. Доповідач звернув увагу на такі тези: 1) існує чимало законодавчих бар’єрів для сучасних міждисциплінарних освітніх програм, адже суспільство не встигає за викликами часу; 2) дуже пришвидшилася обробка інформації, що змінює і наш світогляд, і наше ставлення один до одного; 3) зараз і студент, і викладач мають одночасний доступ до тієї самої інформації (раніше викладач на лекції мав фактично монополію на нову інформацію). А. Шлейхер стверджує, що “освіта має підтримувати інтерес до навчання”, тому головна мета університету – навчити думати, а його головна ідея – студент і викладач мають думати спільно. Насамкінець Р. Крохмальний підкреслив, що у нашу добу (за панування інформаційного хаосу) ефективним є лише поєднання різних видів освіти, у т. ч. й традиційної.

РУСІНСЬКА-ҐЄРТИХ Галина, доктор габілітований, ад’юнкт Інституту наукової інформації та бібліотекознавства Вроцлавського університету.
“Врятувати від забуття”, або сучасні методи збереження бібліотечних фондів у Польщі.

У своїй доповіді Г. Русінська-Ґєртих зосередилася на формуванні ще від кінця 1980-х рр. системи збереження бібліотечних фондів у Польщі. Основні три напрями: 1) створення копій (цифрових), аби зберегти оригінали; 2) систематична профілактична робота з папером, консервація і реставрація видань; 3) підтримка наукових досліджень, спрямованих на збереження національної спадщини. В основному становлення системи збереження бібліотечних фондів у Польщі відбулося ще у 90-х роках ХХ ст., зокрема, коли у 1998 р. було ухвалено стратегічну урядову програму з охорони національної спадщини. Зараз у нових корпусах бібліотек уже проектують спеціальні лабораторії для реставраційних робіт, розроблено спеціальні навчальні дисципліни з підготовки фахівців-консерваторів, а кожен магістр-бібліотекознавець мусить мати знання з консервації та охорони бібліотечних фондів. У сучасних польських бібліотеках значно зросло розуміння важливості охорони фондів і використання для цього спеціальних технологій.
(О.Седляр)

 

Електронні б-ки

virtual.jpg

Виставка

Kostovsykiy Oleksandr Mikitovich 1.jpg

Прес-кліпінг

press-clipping.jpg

bottom
top

Останні новини

современная архитектура англии презервативи композити дк 016-2010 семантика це ферменти бизнес требования к сайтумідь царская водка силіконові форми

bottom