top
logo

Лічильник

лічильник на сайт

Голосування

Що б ви хотіли бачити на сайті ?

СЕКЦІЯ 1. КНИЖКОВІ КОЛЕКЦІЇ ЯК ІСТОРИЧНО-КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН. ІСТОРІЯ КНИГОВИДАННЯ

СЕДЛЯР Олександр, к. і. н., вчений секретар Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Участь Северина Шеховича у видавничій діяльності галицьких русинів 50–60-х років ХІХ ст.

Доповідач розглянув редакторську і видавничу діяльність Северина Шеховича – дуже неоднозначного представника галицької руської інтелігенції середини ХІХ ст. Зараз його знають головно як запеклого русофіла, редактора “Лады”, “Зори Галицкои” і “Семейной библіотеки” у 1853–1856 рр. Натомість він окрім цього ще чимало зробив як редактор періодичних видань для руського селянства у 1860-х рр., які виходили народною мовою. С. Шехович розпочав історію української жіночої преси у Галичині (окрім “Лады” видавав у 1868–1870 рр. “Русалку”). Його основним завданням до кінця життя (помер на початку 1873 р. у 43 роки) було здобуття авторитету у греко-католицького духовенства – проте це через низку причин не вдалося, періодика С. Шеховича (загалом він редагував близько десяти часописів і додатків до них) не мала достатньої кількості передплатників, а сам він назавжди залишився позасистемним маргіналом у галицькому руському суспільстві.

ЧИРУК Євангеліна, асистент кафедри бібліотекознавства і бібліографії Львівського національного університету імені Івана Франка.
Бібліотека Михайла Павлика: історія купівлі-продажу.

У доповіді висвітлено процес передання (після продажу) бібліотеки та рукописного архіву відомого діяча радикального руху Михайла Павлика до Національного музею у Львові. Відповідний контракт уклали 15 березня 1911 р. Музей заплатив кількома траншами 4100 корон, але М. Павлик застеріг собі право затримати для поточної роботи деякі книги та листи. В інвентарній книзі Національного музею вказано 565 назв видань, отриманих від М. Павлика; кількість томів з огляду на наявність багатотомних видань, була більшою. Остаточно процес передання бібліотеки та архіву М. Павлика до Національного музею завершився в грудні 1914 р. Ця бібліотека і досі знаходиться у фондах музею.

ПУГАЧ Любов, старший викладач кафедри бібліотекознавства і бібліографії Львівського національного університету імені Івана Франка.
Надходження видань Товариства імені Михайла Качковського до читалень і приватних бібліотек на початку ХХ ст.

Доповідач коротко розглянула шляхи надходжень видань Товариства імені Михайла Качковського до читалень цього товариства і окремих приватних бібліотек. Читальні за статутом товариства мусили мати бібліотеки, а до складу їх виділів входив бібліотекар. Книжки надходили зі Львова поштою як обов’язкові членські примірники; окремі видання – за гроші. Через головний виділ товариства або через поштові уряди можна було передплатити для читальні різні часописи. До приватних бібліотек (у доповіді мова йшла переважно про бібліотеки сільських священиків) замовляли передовсім календарі Товариства імені Михайла Качковського, інколи видання на історичну тематику. Селяни цікавилися переважно господарською літературою. Товариство співпрацювало з українськими кооперативами – ті теж замовляли головно календарі для розпродажу.

МОВНА Маріанна, молодший науковий співробітник відділу наукової бібліографії Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника НАН України.
Перший велосипедний путівник Галичиною Казимира Гемерлінга 1898 р. (у фондах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка).

Висвітлено обставини, у яких вийшов у світ, та зміст першого велосипедного путівника Галичиною. М. Мовна повідомила деталі біографії К. Гемерлінга (1859–1939), юриста за освітою, спортивного журналіста та автора посібників із різних видів спорту, промотора руху велосипедистів у Галичині. У путівнику вміщено 45 розроблених автором велосипедних маршрутів по всій Галичині, показано їх кілометраж, складність тощо. К. Гемерлінг подав інформацію про велосипедні товариства, знаних велосипедистів, велосипедні майстерні, готелі та ресторани на пропонованих маршрутах. Наприкінці книжки є кольорова карта всіх тогочасних шляхів (дороги з твердим покриттям, залізниці, водні шляхи). Цей путівник високо оцінили сучасники.

НОВАКОВСЬКИЙ Ришард, старший кустош Національного закладу імені Оссолінських (м. Вроцлав, Польща).
Ретроспективна частина фондів польської преси (1801–1939) у Львівській національній науковій бібліотеці імені В. Стефаника НАН України та Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка та її значення для польської національної культури у світлі історико-бібліографічних досліджень.

Наголошено на дуже великому значенні для дослідників польської історії та культури збірок польськомовних періодичних видань, які зберігаються у двох найбільших бібліотеках Львова. Р. Новаковський коротко окреслив історію формування фондів ЛННБУ ім. В. Стефаника і наголосив, що коли у 1946–1947 рр. частину її фондів передавали до Польщі (до Вроцлава для відновленого Оссолінеуму), то передали пресу, яка походила з теренів тогочасної Польської держави. Решта (понад 3000 назв), часописи з територій сучасних України, Білорусі та Литви, залишилася у Львові. Із них понад 700 назв часописів унікальні, вони повністю або майже повністю відсутні в сучасних польських бібліотеках. Примірники понад 550 назв часописів, які знаходяться у ЛННБУ ім. В. Стефаника, ідентифіковані за власницькими знаками. Наукова бібліотека ЛНУ імені Івана Франка завдяки праву отримувати обов’язковий примірник видань зі Східної Галичини з 1862 р. і Волині з 1927 р. також має чимало рідкісних часописів. 130 назв періодичних видань із цієї бібліотеки недоступні в Польщі.

КУЦАЄВА Тамара, к. і. н., старший науковий співробітник Національного музею історії України (м. Київ).
Книги польських наукових інституцій та приватних власників ХІХ – початку ХХ ст. з колекції бібліотеки Національного музею історії України: перший етап дослідження польських екслібрисів.

Описано роботу з дослідження книг із екслібрисами у бібліотеці Національного музею історії України. Загалом для цього відібрали 75 примірників книг. Це 42 назви, із них 5 назв книг польською мовою, а 37 – російською; хронологічні рамки – 1819–1934 рр. Доповідач зосередилася на примірниках польськомовних видань. Вони надійшли до музею із ліквідованого у 1934 р. Кабінету-музею антропології та етнології ім. Ф. Вовка. За власницькими знаками (головно це штампи) можна встановити попередніх власників цих книг, серед яких були як приватні особи (зокрема, відомий київський книгар і видавець Леон Ідзіковський), так і польських наукових інституцій, більшість із яких знаходилася в Санкт-Петербурзі / Ленінграді.

КОЛОДІЙ Мирослава, завідувач відділу резервного фонду Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.
Приватні колекції резервного фонду Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка.

Доповідач коротко поінформувала про наявність, кількісний склад і репертуар отриманих від приватних осіб книжкових колекцій, які зараз знаходяться у відділі резервного фонду Науквої бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка. Мова йшла про колекції філолога-славіста Костянтина Трофимовича (понад 1100 книг), письменниці і громадської діячки Ірини Стасів-Калинець (67 книг, решта колекції знаходиться у відділі книгозберігання), археолога Олександра Ситника (165 книг) і політика та підприємця Степана Давимуки (60 книг).

КОЗЕЛ Надія, бібліотекар Науково-технічної бібліотеки Національ¬ного університету “Львівська політехніка”.
Історія Львівської політехніки: джерелознавчий аспект (за матеріалами фондів Науково-технічної бібліотеки НУ “Львівська політехніка”).

У доповіді детально розглянуто джерела та літературу до історії Львівської політехніки. Виокремлено два періоди дослідження історії цього університету: до 1939 р. і від 1939 р. до наших днів. Першою такою студією стала опублікована у 1894 р. праця Владислава Зайончковського. Другою – колективна праця “Politechnika Lwowska: jej stan obecny i potrzeby” (1932). Цінним джерелом є статути університету, епістолярна спадщина політехніків, навчальні програми (виходили друком у 1873–1939 рр.) і літографовані курси лекцій (їх збереглося 73). Важливе значення мають також часописи на технічну тематику, де є фактично літопис історії Політехніки, адже серед їх редакторів та авторів переважали викладачі і студенти університету. Доба 1939–1945 рр. залишається практично недослідженою; основними виданнями про університет періоду 1945–1991 рр. були бібліографічні покажчики, брошури і буклети. На початку 1990-х рр. у Польщі з’явилося кілька збірок спогадів колишніх випускників університету. У новітній період переважають ювілейні видання (їх вже є понад 50, зокрема багато кафедр описали свою історію) та бібліографічні покажчики. З останніх публікацій слід відзначити покажчик “Львівська політехніка в публікаціях (1844–2013)” (Львів, 2014) і збірник “Львівська полтехніка у пресі (1844–1900)” (Львів, 2017).

ГУТНИК Людмила, науковий співробітник відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (м. Київ).
Зібрання українського друкованого кіноплаката з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: збереження, опис, каталогізація та доступ до інформаційного ресурсу.

Доповідач зазначила, що до недавнього часу кіноплакати залишалися майже недослідженими. Вони не були призначені для тривалого зберігання, тому їх швидко знищували. В УРСР плакати друкував комбінат “Укррекламфільм”. У НБУВ дослідження тривають головно стосовно періоду 1923–1992 рр. Найціннішою частиною колекції є 283 од. з 1920–1930-х рр. Першим значним дослідженням колекції кіноплакатів НБУВ була опублікована в 1983 р. праця Н. Золотоверхової. У 2000 р. у відділі образотворчих мистецтв НБУВ розробили власну методику опису друкованих образотворчих видань та їх оригіналів. Почали створювати бібліографічну базу даних “Український кіноплакат” на основі АБІС ІРБІС. Основні елементи: назва (з різночитаннями), автори, вихідні дані, додаткові відомості (печатки, екслбриси), особливості примірника (поля: кіностудія, творчий колектив фільму, жанр фільму, персоналії, разом із письменниками, за творами яких знмалися фільми). До бази даних приєднано файл із даними про художників (малювали плакати близько 250 художників), є також зовнішні файли – можна поруч із бібліографічною інформацією переглянути зображення плаката. Реставрація плакатв відбувається також у НБУВ. У 2018 р. вийшов у світ друкований каталог “Український кіноплакат 1947–1994 рр.”

УФІМЦЕВА Надія, аспірант кафедри історії Національного університету “Києво-Могилянська академія”.
Відстежуючи єврейські книжкові колекції: сучасні тенденції дослідження та виклики.

Доповідач ознайомила учасників конфеенції з іменами найвідоміших дослідників єврейського книгодрукування та історії читання, а також звернула увагу на одну з найбільших у світі колекцій єврейських видань, яка належить Ізраїльській національній бібліотеці. З 2009 р. у США діє спільний проект Колумбійського університету та єврейської семінарії “Footprints” (“Сліди”). Його учасники вивчають підписи власників, екслібриси, примітки про переміщення, продаж, дарування книг, списки книг, включно з бібліотечними каталогами та каталогами аукцонів, колофони друкарів тощо. Н. Уфімцева досліджує шрифтові екслібриси (показують власників та шляхи постачання друкованих книг), рукописні нотатки, малюнки у книгах, бібліотечні та архівні позначки. На її думку, основними викликами для українських дослідникв цієї тематики є: 1) виявлення нових книг у бібліотеках і музеях; 2) знання мов; 3) вивчення історії формування книжкових колекцій; 4) створення і наповнення баз даних за принципом відкритого доступу; 5) дослідження практик читання і користування.

(О.Седляр)

 

Електронні б-ки

virtual.jpg

Виставка

Kostovsykiy Oleksandr Mikitovich 1.jpg

Прес-кліпінг

press-clipping.jpg

bottom
top

Останні новини

современная архитектура англии презервативи композити дк 016-2010 семантика це ферменти бизнес требования к сайтумідь царская водка силіконові форми

bottom