top
logo

Лічильник

лічильник на сайт

До 145-річчя від дня народження Митрополита Андрея Шептицького

 

“... Тільки для Вас маю жити, – для Вас цілим серцем і душею працювати, для Вас усе посвятити, – ба, навіть за Вас, як цього треба буде, й життя своє віддати”, – писав свого часу в одному із послань до вірних митрополит української греко-католицької церкви Андрей Шептицький. Людина, яка стала знаковою постаттю для історії України, спричинилася до відродження і зміцнення духовних позицій унійної церкви, стала символом міжконфесійного порозуміння, символом національної консолідації, тим пастирем, що провадив свій народ крізь страшні духовні, соціальні та політичні катаклізми ХХ ст.

Роман Марія Олександр граф Шептицький народився 29 липня 1865 року в селі Прилбичі на Львівщині. Походив зі стародавнього знатного українського роду, який у XIX столітті сполонізувався, члени родини стали франкомовними римо-католиками. Навчався вдома та у гімназії св. Анни у місті Кракові, на юридичному факультеті Краківського та Вроцлавського університетів (здобув науковий ступінь доктора права). Трохи згодом студіював також філософію і теологію у Кракові, отримав звання доктора філософії та доктора теології.

У 1888 р., незважаючи на протести батька, Шептицький вирішив повернутися до свого українського коріння, присвятивши себе служінню Греко-католицькій церкві. Він вступив до монастиря отців Василіян у Добромилі, у чернецтві прийняв ім’я Андрей. 1892 р. висвячений на священика у Перемишлі, 1892-1896 рр. був магістром молодих ченців у Добромилі, з 1896 р. – ігуменом монастиря св. Онуфрія у Львові…

Андрей Шептицький чи не перший із вищих греко-католицьких ієрархів почав спілкуватися із вірними народною мовою, їздити по провінції, намагаючись зрозуміти болі та потреби простих мирян (зокрема, під час єпископства 1899-1900 рр. у Станиславівській єпархії).

17 грудня 1900 р. Андрей Шептицький був номінований Галицьким митрополитом, інтронізація відбулася 17 січня 1901 р. в архікафедральному соборі св. Юра у Львові. Одразу взявся за оновлення духовної освіти та реформування чернецтва. Відвідав також низку країн для підтримки українських національних громад у них (зокрема, за його клопотанням 1912 р. створено Єпископство Філадельфії у США для українських емігрантів), налагодив контакти із інонаціональними греко-католицькими церквами (російською, білоруською). Скликані за його ініціативою ще перед Першою світовою війною богословські з’їзди та конгреси – з метою зближення зі слов’янськими церквами – продовжувалися аж до 1939 р. Митрополит Андрей Шептицький плекав ідею відродження унійної церкви у формі українського патріархату з підкоренням Риму, але, щоб єпископи були залежні лише від українського патріарха.

Розуміючи необхідність виведення українського народу на європейський рівень освіти та науки, Андрей Шептицький ще на початку XX ст. розпочав організацію наукових богословських установ на зразок європейських, сприяв розбудові світської науки та освіти. За ініціативою Шептицького було засновано Богословську академію (1928), Богословське наукове товариство (1929), Український католицький інститут церковного зєднання ім. Митрополита Рутського (1939) та інші установи. Щорічно Митрополит виділяв кошти на навчання та стажування українських науковців у Швейцарії, Австрії та Італії. Розвивав народну та середню освіту, фінансуючи різні освітні заклади, гімназії.

Після Першої світової війни Андрей Шептицький виїжджав з місіями до Бельгії, Франції, США та в інші країни світу, збирав фонди для воєнних сиріт (зокрема, фундував сиротинець при монастирі Студитів у Зарваниці, допомагав великими коштами “Товариству Українських інвалідів”, розбудовував “Дитячі Ясла” та лікарні – “Порадницю для матерів” і “Народну лікарню”). У 1933 році ініціював величезний здвиг молоді “Українська молодь Христові” у м. Львові, на якому були присутні понад 100 тисяч міських та сільських дітей.

Ще у 1887 р. Андрей Шептицький почав видавати часопис “Місіонер Пресвятого Серця Ісусового”, а трохи згодом фінансував і цілу низку часописів, журналів, книжок на релігійно-моральну тематику для дорослих та дітей.

Упевнено й послідовно дотримуючись принципу невтручання церкви у політику, митрополит Андрей Шептицький усе ж фактично став духовним, культурним національним лідером західних українців, захищаючи їхні майнові, соціальні, культурні та духовні інтереси. Зокрема, митрополит Шептицький протестував проти переслідування українських студентів Львівського університету; у 1914 р. – проти насильницького запровадження православ’я російською адміністрацією на окупованих галицьких землях; у 1930-их роках – проти польської “пацифікації” (засудивши у пресі нищення православних церков на Холмщині, Підляшші, Поліссі, Волині); у роки Другої світової війни Шептицький засудив комуністичний режим та відкрито виступив проти фашизму (у листах до Папи Римського; у посланні “Не убий!” ), переховував від знищення сотні євреїв.

Активна громадянська позиція митрополита Андрея Шептицького, принципове засудження будь-якого насильства (навіть в ім’я національних інтересів) часто викликали незадоволення і серед свої українців, а особливо серед чужинців (наприклад, під час Першої світової війни Шептицького ув’язнили росіяни; 1923 р. був заарештований поляками; 1941-1944 рр. зазнавав утисків від німців).

Помер митрополит Андрей Шептицький 1 листопада 1944 р. у зайнятому радянськими військами Львові, його похорон перетворився на грандіозну маніфестацію.

До сьогодні триває процес беатифікації митрополита Андрея Шептицького. У травні 2008 р. єврейська громада України за врятування від нацистів сотень євреїв визнала митрополита Шептицького Праведником світу.

За час свого владичого правління митрополит Андрей написав до вірних більше ста пастирських листів і понад десять популярних релігійних книжечок. Мабуть, не було ні однієї важливої події, на яку б митрополит Андрей не відгукнувся з батьківським навчанням, нагадуванням чи осторогою, у яких говорив не тільки про релігійно-моральні аспекти життя вірних, але й про їхні національні і громадянські обов’язки.

Опубліковані праці митрополита Андрея Шептицького, книги про нього, а також дослідження, присвячені історії Церкви в Україні, – стали основою виставки у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка для вшанування пам’яті цього великого духовного сподвижника, вірного сина українського народу.

 

Електронні б-ки

virtual.jpg

Прес-кліпінг

press-clipping.jpg

bottom
top
современная архитектура англии презервативи композити дк 016-2010 семантика це ферменти бизнес требования к сайтумідь царская водка силіконові форми

bottom