top
logo

Лічильник

лічильник на сайт

До фонду Наукової бібліотеки передано книги про культурне життя Лемківщини

Фонд Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка поповнився книжковою колекцією, що присвячена сторінкам історії та культурної діяльності Лемківщини. Книги до університетської книгозбірні передали Олена та Владислав Грабани, які є відомими культурними та громадськими діячами лемківського середовища.

Поет та перекладач Владислав Грабан народився 1955 року у Костомлотах (Нижня Сілезія). Його батьки жили на Лемківщині у Бескидах (села Чирна та Гладишів), звідки у 1947 році у рамках трагічної Акції “Вісла” їх переселили на західні землі Польщі. На рідні терени змогли повернутися лише у 1962 році. Як поет В. Грабан дебютував у 1974 році циклом щоденників “Один місяць з мого життя”, які було опубліковано у “Культурному тижневику”. У 1984 році ­вийшла друком його перша збірка поезій “Обличчя серед тіней”, згодом – “На вершині гір” (1991 р.), “Розсипані краєвиди” (1995 р.), а також книга українською мовою, присвячена 50-ій річниці виселення лемків “Іконостас болю” (1997 р.). Владислав Грабан здійснив низку перекладів польською мовою творів українських письменників Богдана Ігоря Антонича та Володимира Барни. У 2004 році В. Грабан завершив свій 30-літній творчий шлях збіркою “Знайти рівновагу душі”. Вірші лемківського поета виходили друком у часописах та антологіях Польщі, України, Сербії, Словаччини, США, Угорщини. Поезія Владислава Грабана перед усім оспівує красу та мальовничість рідного краю, нерозривний емоційний зв’язок із своїми пращурами, біль і тугу, що зринають над трагічними сторінками Лемківщини.

Головним пріоритетом Олени та Владислава Грабанів було зберегти свою ідентичність, пам’ять про свій народ та культуру. Так постала ідея створення “Лемківської Ватри”, фестивалю, що вже близько тридцяти років збирає у дружньому колі лемківські творчі колективи з різних країн світу. Також сім’я Грабанів ініціювала такі культурні акції, як “Од Русаля до Яна” та “Лемківська творча осінь”. Окрім того, подружжя виступило співзасновником православної парафії при церкві Св. Володимира у Криниці (Польща). Займались і видавничою діяльністю – у їх Видавництві вийшло друком багато літератури польською та українською мовами, зокрема і лемківським діалектом, серед яких і часопис “Наша Загорода”.

Діти Олени та Владислава Грабанів, а їх є п’ятеро, також продовжують справу батьків – беруть активну участь у збереженні та популяризації лемківської культури. Син Артур, який є священиком православної парафії у Березі і Лугах (Західна Польща), де проживає багато лемківських родин-переселенців, розгорнув активну культурну діяльність. Артур Грабан продовжує традицію проведення “Лемківської Ватри” у Лугах, очолює молодіжний фольклорний ансамбль “Лемко Тауер” (“Lemko Tower”) та однойменне видавництво, а також “Товариство любителів лемківської культури”. Видавництво започаткувало серію публікацій “З лемківської скрині”, які складаються зі старих архівних фотографій, матеріалів на основі інтерв’ю дітей із їхніми дідами, що пережили виселення, та батьками, які народилися та виросли вже на чужині – спогади та рефлексії над подіями операції “Вісла”, сподівання та прогнози майбутнього Лемківщини, її культури, історії, традицій, мови тощо. Доньки подружжя Грабанів досліджують культурну спадщину лемків не тільки у науковому контексті, але долучаються до творчих проектів, зокрема Евеліна Грабан довгий час була солісткою фольклорного гурту “Древутня”.

Сім’я Грабанів є типовою лемківською родиною, які попри трагічність історії намагаються зберегти свою ідентичність, плекають духовні скарби свого народу та виховують дітей у любові до рідного краю.

О. Грабан

 

 

 

Електронні б-ки

virtual.jpg

Прес-кліпінг

press-clipping.jpg

bottom
top
современная архитектура англии презервативи композити дк 016-2010 семантика це ферменти бизнес требования к сайтумідь царская водка силіконові форми

bottom