top
logo

Лічильник

лічильник на сайт

Книжково-документальна виставка, присвячена 115-й річниці заснування Архіву Університету

Віртуальна виставка

 

12 жовтня 2009 р. у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка відбулось відкриття документально-книжкової виставки, присвяченої історії університетського Архіву та пам’яті відомого архівознавця, філігранолога професора О. Мацюка. У презентації взяли участь: директор Наукової бібліотеки, доцент кафедри давньої історії України та архівознавства В. Кметь, завідувач Архіву Львівського національного університету імені Івана Франка Ольга Осередчук, дружина О. Мацюка Надія Мацюк та його донька Наталія, декан факультету іноземних мов доц. Володимир Сулим, директор Центрального державного історичного архіву України у Львові Діана Пельц (дружина завідувача Архіву Університету в 1995-2008 рр. В. Пельца), працівники Університету, Наукової бібліотеки та інших наукових установ Львова.

Історія Архіву Львівського університету бере початок із 4 вересня 1894 р., коли рішенням сенату Архів було виділено в окремий підрозділ навчального закладу. Одним із ініціаторів створення Архіву був ректор університету др. Людвік Цвиклінський (1893/1894). Ідея ж створення такого підрозділу виникла у зв’язку з підготовкою спільної праці Людвіка Фінкеля та Кароля Стажинського “Історія Львівського університету” (1894), однак була і цілком практична потреба у систематизації, впорядкуванні та зберіганні документів різних структурних підрозділів Університету. Новоствореному Архіву надали окреме приміщення на першому поверсі університетської будівлі на вул. Миколая, 4 (тепер – вул. М. Грушевського, 4), для придбання необхідного інвентарю кошти виділили Університет і Намісництво (250 злотих).

Директором архіву було призначено професора Львівського університету Людвіка Фінкеля (1894–1930 рр.), який на той час викладав історію на філософському факультеті та мав чималий практичний досвід в архівній справі. Саме під його керівництвом архівісти упорядкували цілий комплекс університетських актів та за декілька років зробили Архів діючим підрозділом з довідковим апаратом (напр., у 1894 – 1898 рр. архівними документами вже скористались вісім науковців). Таким чином Л. Фінкель залучив Архів до наукового та культурного життя Львова і всієї східної Європи.

Під час Першої світової війни архівні матеріали не зазнали значних пошкоджень (найцінніші були вивезені до Відня або ж передані на зберігання до музею Дідушицьких). І вже станом на 1917 р. було впорядковано комплекс документів т. зв. “старого архіву” (до 1848 р.) та укладено “Інвентар Архіву Львівського університету”, який того ж року опублікував Л. Фінкель. До середини 20-х років Архів отримав на зберігання від канцелярії протоколи сенату за 1848 – 1907 рр. та особові справи працівників Університету, більшість матеріалів від філософського факультету, рукописні та друковані докторські праці 1885 – 1917 рр.

В 1930 р. Архів перемістили до більш просторого нового будинку Університету на вул. Маршалківській, 1 (тепер – вул. Університетська, 1). Після смерті Л. Фінкеля керівником Архіву призначили відомого палеографа та медієвіста, наукового асистента, близького друга Л. Фінкеля Теофіла Модельського. За його керівництва Архів значно розширив напрямки діяльності, поповнив матеріали, що стосуються історії Університету (напр., зібрано архівну колекцію матеріалів єзуїтської академії). Окрім того, була налагоджена співпраця з іншими вищими навчальними закладами, архівами та бібліотеками, зокрема щодо обміну літературою, оригіналами документів на короткі терміни для наукового опрацювання.

У 1939 р. з приходом радянської влади почалися невідворотні зміни: вже у 1941 р. Архів був переданий у підпорядкування загальної канцелярії (архівними матеріалами принагідно опікувався лише один архіваріус).

Важко оцінити втрати архіву у Другій світовій війні, адже на той час детальний облік отриманих документів не здійснювався – у штаті канцелярії був архіваріус, який лише надавав необхідні матеріали для підрозділів. У 1947 р. більшість архівних матеріалів, створених до 1939 р., передали у Державний обласний архів. Архів Університету втратив своє значення як культурний та науковий центр, а головне – як чималий джерельний комплекс. Головним завданням підрозділу стало тимчасове зберігання документів та надання довідок.

У 1949 р. Архів знову було виділено в окремий підрозділ, завідувачем якого призначили архіваріуса Варфоломія Босого. Радянські принципи архівознавства не передбачали можливостей участі архівних підрозділів у наукових дослідженнях чи співпраці з іншими науковими установами країни, а тим більше закордону. Тому праця архівістів була зведена до виконання діловодних функцій. І все ж документи Архіву з цього часу складають важливий комплекс джерел до історії радянського періоду в діяльності Університету.

Тільки у часи незалежності України ставлення до архівної справи поступово змінюється. Університетському Архіву повертається статус важливого інформаційного центру, налагоджується співпраця з підрозділами Університету, іншими вищими навчальними закладами та установами. На історичному факультеті Університету в 1999 р було відкрито навчальну спеціальність “Архівознавство”. Ініціатором якісних змін й активним діячем у цій ділянці став відомий архівіст, краєзнавець, директор Центрального державного історичного архіву України у Львові та з 1996 р. професор кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін Орест Нестор Мацюк.

 

Електронні б-ки

virtual.jpg

Прес-кліпінг

press-clipping.jpg

bottom
top
современная архитектура англии презервативи композити дк 016-2010 семантика це ферменти бизнес требования к сайтумідь царская водка силіконові форми

bottom