top
logo

Лічильник

лічильник на сайт

Коротка історія

 

Бібліотека інтенсивно поповнювала свої фонди, намагаючись, принаймні, кількісно компенсувати втрати. Заможні львівські громадяни дарували їй свої книжкові колекції: ксьондз Генріх Любомирський , граф Станіслав Дунін-Борковський , ксьондз Форманіош та інші. Але, звичайно, основу формування фондів бібліотеки університету склало регулярне щорічне урядове фінансування. З 1875 р. щорічна дотація становила 2000 злотих та додатково 500 злотих на придбання польськомовної літератури. Завдяки цьому фонд бібліотеки становив: 1848 р. - 13000 томів; 1854 р. - 35000 томів; 1870 р. - 56687 томів; 1893 р. - 124708 томів.

У 1892 році директор бібліотеки д-р Войцех Урбанський звернувся до уряду з вимогою побудувати для бібліотеки спеціальний будинок. Проект побудови був прийнятий восени 1899 року. Введений в експлуатацію у 1905 році новий шестиповерховий будинок бібліотеки відповідав на той час усім архітектурним вимогам бібліотечного будівництва: скляний дах над великим читальним залом, спеціальні металеві конструкції у книгосховищі, розрахованому на 500 тисяч томів, декілька читальних залів, добрі підсобні приміщення.

З цього часу бібліотека використовувала не менше п'яти джерел фінансування для поповнення фондів. Незмінним залишалося урядове фінансування. З 1896 року на закупівлю літератури відпускалося 20000 крон на рік у вигляді субсидій австрійського уряду і близько 3000 крон, які відраховувалися від плати за навчання, одержаної від студентів. Пізніше з 1906 року був введений додатковий "бібліотечний внесок" - 2 крони на рік з кожного студента.

У 1910 році загальна кількість томів становила 217380 одиниць зберігання. У 1918-1939 роках бібліотека отримувала обов'язковий примірник видань так званих "східних воєводств" Польщі.

У 1923-24 навчальному році фонд бібліотеки становив 310000 одиниць зберігання, з них - 216 західно-європейських інкунабулів, 1146 рукописів латинською, німецькою, польською, східними мовами, 11178 монет, 507 медалей. З 1924 року бібліотека почала використовувати такий вид поповнення фонду, як обмін з видавництвами. Географія цього обміну охоплювала видавництва Відня, Будапешта, Бухареста, Хайдельберга, Праги, Мюнхена та інших міст.

Найвагомішими придбаннями бібліотеки у 20-40-х роках стали передана за заповітом приватна книгозбірня князів Чарторийських з містечка Онфлер (північ Франції) та придбана особиста бібліотека князя Йозефа Саби Козєбродзького . Перед Другою світовою війною бібліотека налічувала вже близько 400000 одиниць зберігання.

Під час Другої світової війни бібліотеки вищих навчальних закладів міста Львова були об'єднані в єдину адміністративну систему "Державна бібліотека" (Staatsbibliothek). Кожна з бібліотек мала відповідну до підрозділу назву. Так, бібліотека університету називалася - Staatsbibliothek. Abteilung I. Адреса: Lemberg. Blumenstrasse, 5. У 1943 р. з бібліотеки було вивезено 40000 томів особливо цінної літератури - рукописи, майже всі інкунабули, стародруковані та цінні видання.

Соліковський Ян Димитр (1539 - 27.VI.1603) - архієпископ Львівський, відомий проповідник, вчений, дипломат, автор багатьох праць (найважливіша Commentarius rerum Polonicarum a morte Sigismundi Augusti, вид. 1647 р.). Навчався у Краківській академії та у Римі, де отримав титул капелана. Повернувся до Польщі, був королівським секретарем та капелaном Зигмунта Августа, потім - Стефана Баторія. Був каноніком Влоцлавським та Ленчицьким. З 1583 р. - архієпископ Львівський.

Прухницький Ян Анджей (біля 1554 - 13.V.1633) - архієпископ, збирач книг. З 1594 р. - канонік краківський, з цього ж року почав збирати книги. Протягом восьми років був послом короля Польщі Зигмунта ІІІ в Неаполі. У 1604 р. - абат монастиря бенедиктинів у Сетехові, бібліотеці якого подарував багато цінних видань. З 1607 р. став єпископом Каменецьким, а з 1614 р. - архієпископом Львівським. Зібрав дуже цінну бібліотеку, томи якої велів оправляти у світлу шкіру з блинтовими тисненнями та своїми суперекслібрисами. Ще за життя багато своїх книг подарував різним монастирям, єзуїтському колегіуму у Кам'янець-Подільському, який він заснував, єзуїтському колегіуму у Львові, а у 1625 р. - Львівській кафедральній капітулі.

Гареллі Пій Миколай (1670 - 1740) - радник імператора Карла IV, лейбмедик та префект Імператорської придворної бібліотеки, бібліофіл. Його син - спадкоємець Гареллі Йоган Баптист Ганнібал (1720 - 1741). Їх зібрання, 11000 томів наукової літератури XV - XVIII ст., за заповітном було передано Імператорській бібліотеці, але за розпорядженням імператриці Марії Терезії (31.07.1748) передано до Терезіануму (Theresianische Ritterakademie, Theresianum. Wien). Серед розпоряджень імператора Йосифа ІІ про відкриття у Львові університету (1784 р.) був акт про передачу бібліотеки Гареллі з Терезіануму до бібліотеки Львівського університету, що мала скласти основний фонд наукової світської літератури. В бібліотеці Львівського університету зібрання Гареллі було невільовано, а під час пожежі 1848 р. зазнало значних втрат. З 1996 р. у відділі рукописних, стародрукованих та рідкісних книг Наукової бібліотеки Львівського університету розпочато роботу з реконструкції зібрання Гареллі. На 1.01.1999 віднайдено 188 назв видань XV - поч. XVIII ст.

Любомирський Генріх - ксьондз, консервативний галицький політик, засновник бібліотеки й музею Любомирських, перший куратор Закладу Оссолінських. Передав у 1849 р. дублети Закладу у кількості 6047 томів.

Дунін-Борковський Станіслав Ян Кайтан (3.05.1782 - 29.12.1850) - граф, мінеролог, геолог, літератор, політичний діяч, бібліофіл. У 1850 р. передав до бібліотеки 5000 томів видань, головним чином з природничих наук.

Форманіош Михайло (1814 - 17.07.1884) - ксьондз. У липні 1884 р. передав до рук директора бібліотеки всю свою приватну колекцію (універсальну за змістом) у кількості 10209 томів разом з інвентарною книгою.

Ескіз Вільгельма Хааса , директора бібліотеки університету в Граці. Архітектурний проект, будівничі плани, керівництво будовою Гжегожа Пежанського. Будівництво бібліотеки тривало з травня 1901 р. до осені 1904 р., максимальна квота - 520000 крон. Будинок займає 1383,08 кв.м., по фронту 60 м. Бібліотеку урочисто відкрито 22 травня 1905 р. Склепіння читального залу прикрашені фресками відомого художника Юліуша Макаревича (1854-1936), які в алегоричній формі представляють чотири традиційні факультети університету: теологічний, юридичний, медичний, філософський.

Чарторийський Вітольд Казимір (10.03.1876 - 28.10.1911) - князь, мандрівник, лінгвіст, бібліофіл. На поч. ХХ ст. придбав замок "Cote de Grace" неподалік від м.Онфлер департаменту Кальвадос (Північна Франція), де розмістив свою бібліотеку. Над інвентаризацією і складанням каталогу цієї бібліотеки працював Віктор Арлінг - відомий архівіст і художник. Після смерті князя бібліотекою опікувався його старший брат, князь Адам Людвік Чарторийський. Виконуючи волю молодшого брата, Адам Людвік Чарторийський у 1922-23 рр. передав до бібліотеки Львівського університету "бібліотеку з Онфлер" - 25130 назв 147 мовами та діалектами, різноманітну за тематикою - літературу з історії, географії, теології, мистецтва, художню літературу, з масонства та окультних наук тощо. Книги оправлені в естетичні палітурки, мають суперекслібриси або клеєні екслібриси.

Козебродзький Юзеф Саба Марцін (1870 - 31.07.1935) - князь, бібліофіл, почесний член товариств любителів книги у Львові та Кракові. Збирав бібліотеку у родовому маєтку в Дзвіничках, Львові, Кракові. Після його смерті вдова Барбара подарувала 1850 книг з історії війська Варшавському музею Війська Польського. У 1938 р. бібліотека Львівського університету купила у неї 6700 назв, серед яких були рукописи (найстаріший - ХІІ ст.), інкунабули, стародруки, 1300 полоників - видань знаних польських друкарень XVI - XVII ст., 4200 томів художньої літератури, бібліографічних видань, літератури з історії, окультизму.

 

Електронні б-ки

virtual.jpg

Прес-кліпінг

press-clipping.jpg

bottom
top
современная архитектура англии презервативи композити дк 016-2010 семантика це ферменти бизнес требования к сайтумідь царская водка силіконові форми

bottom