top
logo

Лічильник

лічильник на сайт

Голосування

Що б ви хотіли бачити на сайті ?

“Художня культура” у контексті проблеми гуманізації української освіти

14 грудня 2011 року у рамках предметного тижня “Естетична культура” у головному читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася презентація підручника “Художня культура” (Львів, 2011) Марії Ваврух та Роксоляни Гавалюк, а також – відкрита дискусія “Історія української культури” і проблеми гуманізації освіти”.

У заході взяли участь: автори видання Марія Ваврух та Роксоляна Гавалюк, директор Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка, доцент кафедри давньої історії України та архівознавства ЛНУ імені Івана Франка Василь Кметь, завідувач кафедри історії музики Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка професор Любов Кияновська, декан факультету культури і мистецтв Львівського університету професор Олександр Козаренко, заступник директора Львівського державного музичного училища ім.С.Людкевича Володимир Гнідь, керівник редакційного відділу Видавництва “Світ” Віктор Лафарович, методист Навчально-методичного центру освіти м. Львова Олександра Гурин, вчений секретар НБ ЛНУ імені Івана Франка Григорій Чопик, вчителі львівських шкіл, що викладають предмет естетична культура. Модератором заходу був в.о.завідувача відділу культурно-просвітницької роботи НБ, асистент кафедри театрознавства та акторської майстерності факультету культури і мистецтв ЛНУ імені Івана Франка Роман Лаврентій.

Підручник “Художня культура” має на меті ознайомити із набутками українського образотворчого мистецтва, музичною і театральною традицією від найдавніших часів до сьогодення. Видання рясно доповнене багатим ілюстративним матеріалом, добре сприймається візуально, зручне для самостійного опрацювання. До того ж, містить цікаві додатки, як от – рубрики із поясненням специфічних термінів, контрольні тестові завдання, цікаві факти із життя відомих людей тощо. Уперше до навчального видання такого плану включено розділ, присвячений внескові діаспори у розвиток української культури та інформацію про репресованих митців.

Поява підручника “Художня культура” стала не тільки знаковою подією для загальноосвітніх навчальних закладів, але й для всієї гуманітарної освіти України, адже порушила надзвичайно актуальну проблему формування уявлень та знання постмодерного суспільства з української історії та культури, власне про функціонування якого говорити неможливо, коли викладання такої шкільної дисципліни, як естетична культура, є факультативним, а подекуди й іґнорується. Тому в контексті презентації директор бібліотеки Василь Кметь ініціював дискусію “Історія української культури” і проблеми гуманізації освіти”. “Цей підручник, – зазначив він, – упевнений і вірний крок у подоланні шкільного стереотипу про культуру як останню тему кожного “серйозного” розділу, рекомендовану для самостійного – але ж хто би то сам читав – прочитання”. Актуальність вищезазначеної проблеми, за словами В. Кметя, довів іще проект “Львівська ініціатива”, що у травні 2004 року в рамках Всеукраїнського наукового семінару “Загальна історична освіта в Україні: на шляху до нової моделі” порушив питання морально застарілої методики викладання історії України поза світовим історичним контекстом. Історична пам’ять носіїв певної культури навряд чи формується на основі наукового знання – для пересічної людини це певний світоглядний комплекс, який конструюється із філософії, релігійних уявлень, мовних та культурних кодів, традиції тощо. Тому для масового сприйняття історична пам’ять – це мистецтво мислити себе у контексті всесвітнього історичного процесу, а як його невід’ємної складової – українського набутку. Усвідомлення своєї ідентичності, значущості, унікальності як представників повноцінної нації є запорукою присутності у світовому культурно-історичному дискурсі. Промовляти культурою, щоб бути, навчити учнів мислити себе у тяглості  традиції – головне покликання естетичної культури як шкільної дисципліни. Зокрема професор Л. Кияновська убачає корінь проблеми, посталої у постколоніальному суспільстві, у “відсутності причетності до цієї великої культури, ми даруємо своїх видатних людей іншим націям!” – зауважила вона. Також Любов Кияновська висловила певні побажання до авторів підручника – важливим додатком наступної редакції мав би стати розділ “Видатні українці – представники інших культур”, біограми та синхронізована таблиця, що допомогла б проводити паралелі українських процесів із загальносвітовими.

У процесі роботи над цим виданням, зазначила Роксолана Гавалюк, автори намагались подолати комплекс меншовартості, спровокувати наших учнів до зацікавлення і самостійного пошуку докладнішої інформації. Однак результативним рішенням було б увести естетичну культуру як вступний іспит для суміжних  напрямків в освітніх закладах. Також автори підручника мають намір створити демоверсію видання, де вчителі та учні могли б знайти ілюстративний матеріал, обговорити на форумі актуальні питання та поділитись досвідом.

Очевидно, що кожне видання підручника або навчального посібника потребує апробації та доповнень, щоб набути більш оптимального змісту.  Позаяк кожен написаний текст отримує певним чином автономне життя від автора і починає творити окремі “самостійні” конотації, презентоване видання “Художньої культури” – лише на початку цього процесу. Отож актуальною стала пропозиція директора Бібліотеки Василя Кметя спільно із Навчально-методичним центром освіти м. Львова започаткувати для вчителів курс лекцій-семінарів, присвячених питанням української культури та історії, що полегшить виховання нашої молодої інтелектуальної еліти.

З.В.

 

 

Електронні б-ки

virtual.jpg

Виставка

Kostovsykiy Oleksandr Mikitovich 1.jpg

Прес-кліпінг

press-clipping.jpg

bottom
top

Останні новини

современная архитектура англии презервативи композити дк 016-2010 семантика це ферменти бизнес требования к сайтумідь царская водка силіконові форми

bottom