top
logo

Лічильник

лічильник на сайт

До 135-річчя від дня народження Гната Хоткевича (1877-1938)

Гнат Мартинович Хоткевич (літературний і сценічний псевдонім Гнат Галайда) (1877–1938) – письменник, етнограф, мистецтвознавець, композитор, бандурист, театральний і громадсько-політичний діяч, автор художніх творів, серед яких “Камінна душа”, “Довбуш”, “Гірські акварелі”, “Гуцульські образки”, ряд п’єс і музикознавчих праць, а також творів про Г. Сковороду, Т. Шевченка та ін.

Народився у Харкові. Отримав освіту в Харківському реальному училищі, а згодом вступив до Харківського технологічного училища. Однак, вивчаючи точні науки, він все більше захоплювався глибинами літератури та мистецтва. У студентські роки разом із аматорським гуртком ставив вистави “Назар Стодоля” Т. Шевченка, “Дай серцю волю, заведе в неволю” М. Кропивницького, “Бурлака” І. Карпенка-Карого та інші.

Літературна діяльність Гната Хоткевича розпочалася із публікації першого оповідання “Грузинка” (1897 р.), що вийшло друком у львівському журналі “Зоря”. Коли почав виходити “Літературно-науковий вісник”, автор став одним з його найактивніших дописувачів. У 1899 році під псевдонімом Гната Галайди побачило світ харківське видання оповідань “Добром усе переможеш”.

Через активну громадсько-політичну діяльність Г. Хоткевич був змушений переїхати до Галичини, де в 1909 році у селі Красноїлля заснував Гуцульський театр. Цей народний театр став унікальним явищем в українському театральному мистецтві – неписьменні актори-аматори, які ніколи не бачили сцени, вивчали ролі на слух і виступали у буденному одязі, відтворюючи своє повсякдення, барви того розмаїтого світу, що був їм такий близький. Діяльність Гуцульського театру – яскрава сторінка як у творчій біографії Г. Хоткевича, так і самих гуцулів, поетичних душею, талановитих і волелюбних. Трупа з успіхом гастролювала не тільки по Україні, але й Польщі, Чехії.

Повернувшись до Харкова у 1912 році, Гнат Хоткевич був ув’язнений. Опісля звільнення він знову поринув у літературне і мистецьке життя рідних теренів – у лютому 1913 р. став редактором журналу “Вісник культури і життя”, продовжував працювати над художніми творами, виступав з лекціями та концертами. Однак, через активну діяльність зазнає поневірянь – у 1915 році був виселений за межі України. Відновити свою діяльність йому вдалося лише у 1920-х роках – спочатку викладав українську літературу в Харківському зоотехнікумі, а згодом вів клас бандури у Харківському музично-драматичному інституті.

Методику гри на бандурі Хоткевич почав вивчати ще з молодих років.

Захоплюючись світом народних лірників і бандуристів, юний музикант на той час вже добре володів технікою гри на скрипці та фортепіано, знав основи професійного співу. Така підготовка дала змогу Гнатові Хоткевичу вдосконалити слобожанську техніку виконання на бандурі та створити свою так звану Харківську школу гри на бандурі. У 1909 році у Львові побачив світ перший підручник для бандуристів, а згодом вийшли друком й інші методичні посібники та музичні композиції для цього багатоголосого інструмента.

Полишив по собі Хоткевич і малярські твори. Видаючи друком “Камінну душу” у 1911 році у Чернівцях, автор оздобив книгу своїми малюнками. Однак малярська спадщина Гната Хоткевича, що дійшла до нашого часу, порівняно невелика. Більша частина малюнків зберігається у фондах Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького.

З.В.

Література:

  1. Погребенник Ф. Гнат Хоткевич / Федір Погребенник // Хоткеквич Г. Твори : в 2-х томах / Гнат Хоткевич. – К. : Дніпро,1966. – Т.1. – С.5–30.
  2. Арсенич П. Гуцульський театр Гната Хоткевича / Петро Арсенич. – Коломия : Світ, 1993. – 31 с. – (“Світ” ; ч.33).



 

Електронні б-ки

virtual.jpg

Прес-кліпінг

press-clipping.jpg

bottom
top
современная архитектура англии презервативи композити дк 016-2010 семантика це ферменти бизнес требования к сайтумідь царская водка силіконові форми

bottom