top
logo

Лічильник

лічильник на сайт

Голосування

Що б ви хотіли бачити на сайті ?

До 1155-річчя від дня народження Рудакі (бл. 858–941)

 

14 березня 2013 р. у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося двадцять дев’яте засідання Міждисциплінарного наукового семінару Modus Legendi, присвячене 1155-річчю від дня народження таджицько-перського поета Абу Абуаллаха Джафара Рудакі (бл. 858–941). Доповідь виголосив відомий сходознавець, перекладач, старший викладач кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Роман Гамада.

Фахівець-сходознавець Р. Гамада – автор перекладів та укладач чудових сучасних видань “Перські оповідки” (у 2-х томах), “Антологія перського гумору”, “Захоплюючі розповіді”, “Іранські народні казки” та інших праць – свою доповідь розпочав із передмови про спільну історичну давнину іранського та українського народів, “присутність Сходу” в нашому сучасному світогляді, повсякденному житті, фольклорі. Зокрема звернув увагу на схожість українських та іранських казок таких, як “Ох”, “Івасик-Телесик” та ін. У сучасній мові також достатньо прикладів, які засвідчують спільне індо-іранське коріння народів, як-от: “патрати” (від “парр” – пір’я), “ватра” (від “атар” – вогонь), “хабар” (нагорода за гарну звістку), “халтура” (безкоштовне частування на похоронах) тощо.

Окремим блоком у доповіді йшлося про бурхливий розвиток і здобутки сходознавчої науки в Україні 20-30-х років ХХ ст., перший Інститут сходознавства у Харкові, визначних сходознавців А. Кримського, В. Мисика, Л. Первомайського. Однак у роки сталінського терору всі сходознавчі установи були ліквідовані, а науковці репресовані. Щойно у час незалежності знову відродилися сходознавчі студії в Україні, зокрема й у Львові в кінці 1990-х років (завдяки активній праці Я. Дашкевича, Я. Полотнюка та ін.).

Цікавим був екскурс в історію перської мови і літератури, процеси її відродження, звільнення від арабських впливів. Одним із перших, хто боровся за народну традицію і почав писати живою новоперською мовою, і був поет Абу Абуаллах Джафар Рудакі (бл. 858–941).

Незважаючи на те, що збереглися лише окремі фрагменти поетичних творів Рудакі, його талант проявився у них достатньо яскраво. Ще за життя був визнаним загальнонародним поетом (хоч після вигнання із палацу та осліплення жив у бідності), за що його до сьогодні величають Адамом поезії мовою фарсі. Хоч для поезії Рудакі характерні фольклорна простота та невибагливість форми (“туркестанський стиль віршування”), зате їй притаманна глибина філософської думки, невимушеність життєво переконливих образів, радість та печаль, зрозумілі кожному. Оригінальністю відзначаються і його рубаї, розширені Рудакі до формату “маленьких трагедій”, і касиди, у яких особливо проявляється багатий світогляд і поетичний геній автора.

У захоплюючому виконанні Р. Гамади – мовою оригіналу та в чудовому переспіві В. Мисика – поезія східного автора оживала, полонила учасників семінару своєю мелодійністю та безпосередністю. Особливо щемливо прозвучали фрагменти патріотично-ностальгійної касиди “Вітер від Мульяна до нас доходить…” та  уривки із автобіографічної “Елегії про старість”.

На завершення семінару присутні мали можливість оглянути у головному читальному залі книжкову виставку, присвячену поету Абу Абуаллахові Джафару Рудакі.

 

З. Ш., Р. Л.

 

Електронні б-ки

virtual.jpg

Виставка

Kostovsykiy Oleksandr Mikitovich 1.jpg

Прес-кліпінг

press-clipping.jpg

bottom
top

Останні новини

современная архитектура англии презервативи композити дк 016-2010 семантика це ферменти бизнес требования к сайтумідь царская водка силіконові форми

bottom