top
logo

Лічильник

лічильник на сайт

48. Памфіл Юркевич – засновник української модерної філософії

“Наше серце має в собі всю безпосередність буття,

первісно поставленого Богом. Тому можемо сказати,

основа релігійної свідомості людського роду лежить у серці

людини. Релігія не є щось стороннє для його духовної

природи. Вона утворена на природному ґрунті”

Памфіл Юркевич

2 березня 2016 р. в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка з нагоди 190-річчя від дня народження видатного українського філософа Памфіла Юркевича (1826–1874) відбулося 48-е засідання Міждисциплінарного семінару Modus Legendi.

Із доповіддю “Памфіл Юркевич – засновник української модерної філософії” виступив завідувач кафедри філософії та економіки Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, професор Ігор Держко. Доповідач зауважив, що становлення та утвердження Памфіла Юркевича як богослова та філософа відбувалося у нелегкий час: у тогочасній Російській імперії, наляканій серією європейських революцій 1848 р., почалися цькування філософії як осердя вільнодумства, відтак від 1850 р. ця педагогічна дисципліна взагалі була заборонена. І лише після того, як у всій Російській імперії П. Юркевич виявився єдиним ученим, який зміг гідно відповісти на скандально відому публікацію М. Чернишевського у журналі “Сучасник” (“Современник”), де у світлі вульгарного матеріалізму руйнувалася традиційна “духовна картина світу”, його в 1861 році було покликано відновити кафедру філософії у Московському університеті.

Український філософ і педагог, син православного священика, професор Київської духовної академії, професор кафедри філософії, згодом декан історико-філологічного факультету Московського університету Памфіл Юркевич (1826–1874) став одним із засновників російської академічної філософії. Його конкретний ідеалізм або “філософія серця” захоплювали багатьох сучасників та учнів, поєднання матеріалістичного світогляду та ідеалізму в єдиному внутрішньому дискурсі (розум Платона + досвід Канта), доступна манера викладу приваблювали на його лекції і багатьох студентів, і досвідчених філософів. “Я не записую за Юркевичем, це і неможливо. Хіба може бути до записування, коли нестримно, нескінченною ниткою в’ється думка, і ледве встигаєш слідкувати за її розвитком. Це і не потрібно. Після кожної лекції в голові залишається таке ясне уявлення про все прослухане, що варто лише докласти трохи уваги, щоб опісля змогти повторити весь ряд думок. Таке ясне, діалектичне послідовне викладання Юркевича…” – згадував пізніше один із його учнів Василь Ключевський. Ніби дотримуючись педагогічного принципу Сократа, публікувався П. Юркевич порівняно небагато, наприклад філософські праці (російською мовою): “Ідея”, “Серце та його значення в духовному житті людини, згідно з ученням слова Божого”, “Матеріалізм і завдання філософії”, “З науки про людський дух”, “З приводу статей богословського змісту, опублікованих у “Філософському Лексиконі”, “Мир з ближніми, як умова християнського співжиття” – київського періоду життя, чи написані уже в Москві філософські трактати: “Мова фізіологів та психологів”, “Розум за вченням Платона та досвід за вченням Канта”, “Гра прихованих сил”, чи педагогічні роздуми: “Читання про виховання”, “Курс загальної педагогіки” (значна частина праць так і залишилася в рукописах). Але ще у ХІХ ст. філософ, богослов, письменник та публіцист, один із зачинателів “російського духовного відродження поч. ХХ ст.” Володимир Соловйов так підсумовував спадщину свого вчителя: “Якщо висотою і свободою думки, внутрішнім тоном міркувань, а не числом і обсягом написаних книг визначається значимість справжніх мислителів, то незаперечне почесне місце серед них має належати покійному московському професору Памфілу Даниловичу Юркевичу. В розумовому його характері дивовижним чином об’єдналися самостійність і широта поглядів зі щирим визнанням історичних переказів, глибиною сердечного співчуття до всіх існуючих аспектів життя, з тонким осягненням критичної думки”.

Професор Ігор Держко з гіркотою констатував, що – за життя зацькований “прогресивною ліберальною російською громадськістю” та й нині несправедливо забутий – філософ П. Юркевич опинився у ситуації трагічного пророка, який випереджував своїх сучасників модерним характером думок, серед іншого – чітко відчув загрозу популярних тоді матеріалістичних ідей М. Чернишевського, що викристалізувалися пізніше у більшовицький атеїзм та нігілізм, нехтування духовної складової життя, трактування людини як гвинтика системи, а відтак породивши жахливий масовий терор. І навіть уже в ХХ–ХХІ ст. спроби реабілітації П. Юркевича натикалися на опір авторитарних систем: зокрема, науковець Володимир Юринець, який у 1920-х рр. клопотався про повернення імені філософа у науковий дискурс, був репресований сталінським режимом; та й сучасна російська гуманітаристика відводить П. Юркевичу надто скромне місце в наукових виданнях.

Директор Наукової бібліотеки ЛНУ ім. І. Франка, кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої історії України та архівознавства Василь Кметь у своєму виступі наголосив на важливості постаті Памфіла Юркевича у процесі реформування освіти у тодішній Російській імперії ХІХ ст., на блискучому поєднанні богословської та світської ерудицій у науковій і педагогічній діяльності вченого. Зокрема, на особливу увагу заслуговує його ціннісне трактування студента в університеті як високоморальної особистості, вихованої в академічній спільноті, а не лише як особи з певною кількістю знань.

Голова Інституту церковної історії, доктор церковно-історичних наук, митрополит Львівський і Сокальський (УПЦ КП) Димитрій (Рудюк) підкреслив богословську складову філософських праць та висловлювань вченого, органічний розвиток ідей ісихазму Паїсія Величковського, Григорія Сковороди у доробку та житті Памфіла Юркевича, як наслідок – концепцію “філософії серця”, яка відкривається лише через Біблію.

На завершення учасники семінару, бібліотекарі та читачі, викладачі та студенти ЛНУ ім. І. Франка, а також ЛНМУ ім. Данила Галицького, оглянули в головному читальному залі виставку, присвячену 190-річчю від дня народження видатного українського філософа.

Р. Л.

 

Електронні б-ки

virtual.jpg

Прес-кліпінг

press-clipping.jpg

bottom
top
современная архитектура англии презервативи композити дк 016-2010 семантика це ферменти бизнес требования к сайтумідь царская водка силіконові форми

bottom